Семінар для вчителів історії у Кривому Розі
6-7 вересня 2020 року в Криворізькому музеї культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера» відбувся навчально-методичний семінар «Українське суспільство і пам'ять про Голокост» для вчителів історії. Захід був організований в результаті плідної співпраці Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ, Київ), Музею Михайла Мармера та ГО «КЕТЕР» (Кривий Ріг), та за підтримки Департаменту освіти і науки виконкому Кріворізької міської ради.
Програма заходу передбачала зустріч шкільних вчителів з вченими – дослідниками історії Голокосту, фахівцями, які вивчають відомі та розробляють нові методики викладання
Карантинні події надовго вибили всіх зі звичного ритму життя. І, напевно, після медиків, освітяни стоять в черзі постраждалих наступними, бо усі експерементально-вимушені заходи дуже ускладнили навчальний процес. Проте, час рухається далі, і ми поволі адаптуємося в нових умовах, які продовжують бути непростими, такими, що порушують професійні комунікації, трансформуючи їх в онлайн-поле: zoom-конференції, селекторні наради, тощо. Але живе спілкування замінити не можна. І, як тільки з'явилася можливість потрапити в більш толерантну карантинну хвилю, було прийнято рішення про проведення семінару для педагогів у Кривому Розі.
трагічних подій Другої світової війни.
Першою опцією, яка включила учасників в роботу семінару, стала доповідь «Особливості Голокосту на українських теренах» Анатолія Подольського, кандидата історичних наук, директора УЦВІГа (Київ). У виступі йшлося про регіональні особливості реалізації антиєврейської політики окупаційним нацистським режимом в Україні. В ході лекції виникали дискусії про проблеми сучасної історичної термінології, контрверсійності розуміння явища колаборації, підходи до меморіалізації пам'яті про Голокост.
Велику зацікавленість в учасників викликали інтерактивна лекція «Історична пам'ять про геноциди в Україні» Андрія Тарасова, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України та правознавства КДПУ (Кривий Ріг), і доповідь «Місця масових розстрілів євреїв на Криворіжжі та пам'ять про них» Романа Шляхтича , кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України та правознавства (Кривий Ріг).
Багато позитивних вражень залишила презентація практичного онлайн-ресурсу «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії. Путівник для вчителя» Віталія Боброва, координатора освітніх програм УЦВІГ (Київ), котрий розробив, видав та діджіталізував безпосередньо на допомогу вчителям історії Український центр вивчення історії Голокосту. Слід зазначити, що цікавість до такого джерела цілком логічна, бо на сьогодні інформаційного та методичного видавничого продукту, спрямованого на вивчення історії Голокосту, в Україні достатньо, але він розрізнений, несистемний, і, часто, важкодоступний для школи. Тому поданий путівник, при створенні якого були враховані всі наведені вище аспекти, став надзвичайно своєчасним й практичним подарунком для українських освітян.
Оскільки семінар відбувався у Кривому Розі, логічною стала й лекція «Єврейська історія Криворіжжя» Світлани Піддубної, директорки Музею Михайла Мармера (Кривий Ріг), де вона окреслила напрями вивчення регіональної єврейської історії від початку процесу заселення краю євреями та їх культурно-економічної інтеграції на українських теренах до трагедії Шоа.
Доречним було практичне дослідження «Історія Голокосту в сучасному педагогічному дискурсі» Любові Висоцької, кандидата педагогічних наук, викладача ККНАУ (Кривий Ріг), що розкрило справжню картину уявлень сучасних підлітків про історію Другої світової війни та Голокост. Для слухачів демонстрація, далеко не оптимістичних, соціологічних даних була цілком зрозумілою, тому серед них виникла дискусія про те, як змінити ситуацію з небажанням молоді займатися учбовою діяльністю, цікавитися історією, в цілому, та історією Голокосту.
Учасників семінару дуже вразила презентація «Міжнародний Дім зустрічей молоді в Освенцімі: його значення для збереження пам'яті про Шоа в Польщі та Німеччині» Маріанни Шпак, наукового співробітника Музею Михайла Мармера (Кривий Ріг), в якому вона розповіла про свою діяльність в Міжнародному домі зустрічей молоді в м. Освенцім (MDSM), як волонтера організації Акція спокути заради миру (Aktion Sühnezeichen Friedensdienste – ASF (Action Reconciliation Service for Peace – ARSP). Вона познайомила слухачів із методами і формами навчання, які відбуваються в MDSM, та специфікою роботи едукаторів організації з інтернаціональними групами, що приїжджають в Освенцим вивчати історію Другої світової війни та Голокосту. Також виступаюча розповіла про функції волонтерської організації ASF та її зв’язки з Україною, які вирішують завдання у міжнародному діалозі спільного минулого.
І, звичайно, семінар став відкритим майданчиком для криворізьких вчителів історії, де можна було поділитися напрацьованим досвідом власних методичних форм і педагогічних прийомів в контексті збереження пам'яті про трагічну історію України, про вшанування жертв Голокосту, Голодомору, та формування історичних знань про сьогоднішню війну. Велика подяка за те, що поділилися цікавими ідеями з колегами Людмилі Хорьковій, вчителю історії, директоркі ЗОШ І-III ст. № 114; Катерині Андрєєвій, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 22; Жанні Бабенко, вчителю історії ЗОШ І- III ст. № 111; Денису Войтовичу, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 120; Оксані Сиротюк, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 2.
По завершенню роботи семінару учасники отримали сертифікати і подарунок:книги, видані УЦВІГом та Музеєм Михайла Мармера.
Світлана Піддубна,
директорка Музею.
Фото: Музей Михайла Мармера. Маріанна Шпа
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше] -
«Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
[Докладніше] -
Міжнародна науково-практична конференція «”Єдність у різноманітті”: історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України»
14-15 травня 2026 року у м. Дніпро, на базі Дніпровського національного університету ім. О. Гончара відбулася Міжнародній науково-практичній конференції «"Єдність у різноманітті": історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України» Конференція проводилась у межах виконання проєкту Еразмус+ Жан Моне Модуль«Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» /“European multiculturalism as an experience and a path for Ukraine's European integration”за фінансової підтримки Європейського Союзу.
[Докладніше] -
XXVІ Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І. Б. Медвинського
16–17 травня 2026 року у Києві відбувся XXVІ Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І. Б. Медвинського. Цьогоріч на Конкурс було надіслано 106 робіт з різних куточків України. До фіналу допущено 52 конкурсні роботи, а участь у фінальному етапі взяли близько 100 учасників із 14 областей України.
[Докладніше]




