Презентація проєкту «Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою та пам'яттю про неї».
Сьогодні важливо не тільки порівняння злочинів трьох диктаторських режимів, але й пояснення їх природи, за яких обставин виникає реальна можливість для здійснення масових вбивств та їх виправдання. У цьому проєкті показано, що можна і варто порівнювати два тоталітарні режими XX ст., не применшуючи пам'яті про жоден з них, а також варто аналізувати рашизм у контексті комунізму і нацизму
Під час події було презентовано сайт, на якому у форматі розповідей про три місця пам'яті у Києві та на його околицях – про поховання у Биківні, Бабиному Яру і Бучі – розкрито злочини трьох окупаційних режимів на території України: комунізму, нацизму, рашизму. Спершу сайт буде доступний українською мовою, незабаром з'являться версії англійською та німецькою мовами.
Під час презентації проєкту також виступили:
Антон Дробович, кандидат філософських наук, Голова Українського інституту національної пам'яті.
Ігор Конколевський, професор, директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні.
Роман Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації.
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник УЦВІГу, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Лариса Якубова, докторка історичних наук, завідувачка відділу історії України 20-30 років ХХ ст. Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України.
Ірина Озаринська, художниця, перформерка, авторка Мовчазної книги «Трикутник зла: комунізм, нацизм, рашизм».
Світлана Ляховець, авторка ідеї і координаторка проекту, голова ГО Світарта.
Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Ігор Бартків, начальник Архівного відділу Бучанської міської ради.
Модерувала дискусію Надія Гончаренко, с. н. с. Інституту культурології НАМ України
Під час дискусії були підняті наступні питання:
- переосмислення тоталітарних режимів у європейській культурі пам'яті, зокрема – включення до неї злочинів комунізму і рашизму;
- сприйняття комунізму, нацизму і рашизму через призму гуманістичних цінностей;
- висвітлення та засудження злочинів, вчинених нацистським і комуністичним тоталітарними режимами в Україні, а також злочинів їхніх спадкоємців – рашистів;
- непокараність зла, як запорука його відтворення у більших масштабах;
- імена та обличчя вбивць, які думали, що залишаться прихованими;
- емпатію до жертв, незалежно від давності скоєних проти них злочинів.
Проект реалізується ГО Svitarta за підтримки EVZ Foundation
Партнери проекту:
Український інститут національної пам'яті
Zentrum für Historische Forschung Berlin
Lietuvos istorijos institutas
Галузевий архів Служби безпеки України
Меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Архівний відділ Бучанської міської ради
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
СЕМІНАР «ЯК ГОВОРИТИ ПРО ГОЛОКОСТ ЗІ ШКОЛЯРАМИ» (27-29 березня, 2026 р. м. Київ)
27 – 29 березня 2026 року в Києві відбувся методичний семінар “Як говорити про Голокост зі школярами” для випускників однойменного онлайн курсу. Протягом цих днів учасники мали змогу обмінятися досвідом, відвідати пам’ятні місця історії Голокосту (зокрема Бабин Яр) та Другої світової війни, стати учасниками майстер-класів, організованих експертами УЦВІГ, за бажання також продемонструвати власні досягнення після проходження курсу.
[Докладніше] -
«Заповнити тишу» Історія врятованих від розстрілів у Бабиному Яру
Медіа «Локальна історія» опублікувало есей однієї з наших дослідниць Тетяни Шишкиної, історикині та аспірантки Гессенського університету. А для Каменів спотикання вона разом з сестрою дослідила і підготувала біографію Рахілі Козири. І це була дуже особиста історія.
[Докладніше] -
Оголошується набір вчителів, які починають працювати з темою Голокосту до участі в міжнародному україно-польсько-французькому семінарі "Голокост як точка відліку"
Переважна більшість питань історичної пам'яті, які досі роз’єднують Європу, безпосередньо пов'язані з Другою світовою війною та, зокрема, з Голокостом. У відповідь на ці виклики Меморіал Шоа спільно з консорціумом європейських партнерів у 2015 році започаткував європейську рамкову програму «Голокост як точка відліку» (Holocaust as Starting Point, HSP).
[Докладніше]
Вона включає регіональні та міжнародні тренінги для вчителів із різних країн, які можуть мати відмінні історичні наративи, але стикаються з подібними викликами. -
Доповіді круглого столу «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: виклики у часи війни» на YouTube каналі УЦВІГу
На офіційному ютуб каналі Українського центру вивчення історії Голокосту вже можна переглянути записи виступів ХIX щорічного Круглого стілу «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: виклики у часи війни»
[Докладніше] -
Річний звіт Українського центру вивчення історії Голокосту за 2025 рік: заходи, медіа, публікації
Раді поділитися з Вами річним звітом Українського центру вивчення історії Голокосту. В ньому Ви знайдете перелік заходів за рік, посилання на програми, відео та аудіо, фотогалереї та видання – на все, що нам вдалося в 2025 році.
Щиро вдячні Вам за підтримку та співучасть! Дякуємо Силам Оборони України за можливість продовжувати роботу
[Докладніше]




