Виставка “(Не)Дитячі історії” на Чернігівщині
Протягом кількох тижнів листопада над «(Не)Дитячими історіями» працювали наші колеги Козелецького ліцею №3, Чернігівської області. Попри складні умови для роботи, шестеро гідів – учні та учениця 8, 9 й 10 класів – та їхній вчитель п. Ігор Карась змогли ознайомити з матеріалами виставки більше 300 осіб, учнів 6-11 класів та вчителів місцевих шкіл.
Ми надзвичайно радіємо, що виставка знайшла своїх гідів та відвідувачів у Козельці й дуже вдячні гідам за їхню турботу про відвідувачів та про історії з виставки. Далі – традиційно – кілька уривків з цитат від безпосередніх дійових осіб.
« … Учні 6-х класів виявили надзвичайну зацікавленість до представлених на виставці історій, навіть незважаючи на складність тематики. Вони не просто слухали чи читали експозиційні матеріали, а активно взаємодіяли з ними. Школярі ставили багато запитань, які демонстрували їхній інтерес до деталей та щиру відкритість до обговорення тем толерантності, дискримінації та співпереживання. Наприклад, діти цікавилися, як герої виставки справлялися зі складними обставинами, чому люди допускають нерівність і що можна зробити, щоб змінити ситуацію в майбутньому.
Деякі учні намагалися порівнювати історії з реаліями свого життя, запитуючи: “А чи може таке статися зараз?” або “Чи можу я щось зробити, щоб допомогти?”. Це свідчило про те, що виставка змусила їх не просто задуматися, але й сформулювати власну позицію щодо важливих суспільних тем. (п. Ігор, вчитель історії, місцевий координатор виставки)
«Виставка “(Не)Дитячі історії” справила на мене дуже сильне враження. Як учню, вона допомогла мені краще зрозуміти події, яким вона присвячена. Як гід, я побачив, наскільки важливо розповідати про ці історії, адже вони вчать нас співчуттю, людяності та важливості пам’ятати складні сторінки історії.
Матеріали виставки дуже добре продумані - вони не тільки інформують, але й занурюють відвідувачів у атмосферу подій.» (Андрій, гід)
«Особисто для мене вражаючими були свідчення жертв дискримінації, їхні історії. Дізналась багато чого нового. Я вдячна своєму вчителю, який запропонував мені таку цікаву роботу, яка дозволила мене відчути себе справжньою дорослою та розумною людиною, що доносила до відвідувачів не просто розповіді, а цілі сторінки історії. … Мабуть, нема нічого найважливішого за те, щоб пам’ятати про ці уроки та боротися за рівне та справедливе суспільство і ми повинні пам’ятати про минуле, щоб уникати повторення таких жахливих розповідей і помилок у майбутньому.» (Дар’я, гід)
«Для мене ця екскурсія стала не просто “шкільним завданням”, а справжнім досвідом, який змінив моє ставлення до багатьох речей. Я зрозумів, наскільки важливо бути уважним до інших, чути їхні історії та намагатися допомагати.» (Михайло, гід)
«Я також побачив, що кожна історія, яка була на стендах виставки була написана самим героєм або його знайомими та родичами, а не просто замовчувана - це мені дало зрозуміти, що кожні історію про людей, які переживають дискримінацію потрібно залишати в суспільстві та просувати їх, для того щоб люди могли зрозуміти, що утиски прав та дискримінація досі є в нашому світі, тому нам потрібно позбавлятися їх. Участь у цій виставці стала нагадуванням, що кожна дія, навіть найменша, може вплинути на життя інших людей і зробити його трохи світлішим.» (Денис, гід)
«Цей досвід навчив мене відповідальності і не відкладати все на потім. Я намагався донести до відвідувачів не просто факти, а справжні життєві історії, щоб вони зрозуміли, чому це важливо пам’ятати. Це не просто минуле, це уроки для сьогодення....» (Назар, гід)
«Виставка “(Не)дитячі історії” залишила в моєму серці глибокий слід. Як учасник, я відчув важливість не тільки вивчення історії, але й передачі її наступним поколінням. Ця виставка дала можливість побачити складні життєві події через призму людських історій. …
Я вдячний за цей досвід, бо він навчив мене не тільки бути уважним до минулого, але й допомагати людям розуміти, наскільки важливі рівність, повага і людяність у сучасному світі. Сподіваюся, що мої слова та старання, як гіда, допомогли відвідувачам зрозуміти цінність цих уроків.» (Іван, гід)
Нагадаємо, що проєкт і виставка «(Не)Дитячі історії» створені Українським центром вивчення історії Голокосту й тривають завдяки міжнародному проєкту «Слідами пам’яті ІІ» єврейської громади Дюссельдорфа.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Відкриття Каменя спотикання на честь Серафіми Козачинської
16 жовтня 2025 року за адресою вул. Івана Мазепи, 14 встановили Камінь спотикання на честь Серафіми Козачинської. Це вже тринадцятий Камінь на мапі Києва.
Дякуємо всім, хто прийшов. Дякуємо за ваші квіти, слова, щиру залученість в справу збереження пам'яті.
[Докладніше] -
XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі"
12-17 жовтня 2025 року у Львові та Любліні відбувся XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі". Зібралась високопрофесійна група викладачок історії, випускниць різних проєктів УЦВІГу. Семінар проводився за фінансової підтримки Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та Польського інституту у Києві.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних).
7 жовтня 2025 року відбулося відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних). Це вже дванадцятий Камінь спотикання, встановлений у міському просторі Києва Попри прохолодну, дощову погоду та повітряну тривогу, на церемонію зібралося чимало людей — тих, хто прийшов вшанувати пам’ять і показати, що минуле продовжує жити поруч із нами.
[Докладніше] -
Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України
1 жовтня 2025 року відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провів семінар «Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України (до 10-річчя Української асоціації юдаїки)».
[Докладніше] -
«Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» Міжрегіональний круглий стіл
30 вересня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела міжрегіональний круглий стіл «Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» у форматі телемосту. Захід об’єднав учасників з Одеси, Харкова, Дніпра та Закарпаття, які говорили не лише про трагедію Бабиного Яру, а й про ширший контекст — десятки тисяч місць масових злочинів, розсіяних по всій країні. Дискусія показала: Голокост, геноцид ромів та політичні репресії — це не ізольовані події, а складові єдиного ланцюга насильства, що прокотився українською землею, де кожен регіон зберігає свої «рани пам’яті».
[Докладніше]




