Виставка “(Не)Дитячі історії” на Чернігівщині
Протягом кількох тижнів листопада над «(Не)Дитячими історіями» працювали наші колеги Козелецького ліцею №3, Чернігівської області. Попри складні умови для роботи, шестеро гідів – учні та учениця 8, 9 й 10 класів – та їхній вчитель п. Ігор Карась змогли ознайомити з матеріалами виставки більше 300 осіб, учнів 6-11 класів та вчителів місцевих шкіл.
Ми надзвичайно радіємо, що виставка знайшла своїх гідів та відвідувачів у Козельці й дуже вдячні гідам за їхню турботу про відвідувачів та про історії з виставки. Далі – традиційно – кілька уривків з цитат від безпосередніх дійових осіб.
« … Учні 6-х класів виявили надзвичайну зацікавленість до представлених на виставці історій, навіть незважаючи на складність тематики. Вони не просто слухали чи читали експозиційні матеріали, а активно взаємодіяли з ними. Школярі ставили багато запитань, які демонстрували їхній інтерес до деталей та щиру відкритість до обговорення тем толерантності, дискримінації та співпереживання. Наприклад, діти цікавилися, як герої виставки справлялися зі складними обставинами, чому люди допускають нерівність і що можна зробити, щоб змінити ситуацію в майбутньому.
Деякі учні намагалися порівнювати історії з реаліями свого життя, запитуючи: “А чи може таке статися зараз?” або “Чи можу я щось зробити, щоб допомогти?”. Це свідчило про те, що виставка змусила їх не просто задуматися, але й сформулювати власну позицію щодо важливих суспільних тем. (п. Ігор, вчитель історії, місцевий координатор виставки)
«Виставка “(Не)Дитячі історії” справила на мене дуже сильне враження. Як учню, вона допомогла мені краще зрозуміти події, яким вона присвячена. Як гід, я побачив, наскільки важливо розповідати про ці історії, адже вони вчать нас співчуттю, людяності та важливості пам’ятати складні сторінки історії.
Матеріали виставки дуже добре продумані - вони не тільки інформують, але й занурюють відвідувачів у атмосферу подій.» (Андрій, гід)
«Особисто для мене вражаючими були свідчення жертв дискримінації, їхні історії. Дізналась багато чого нового. Я вдячна своєму вчителю, який запропонував мені таку цікаву роботу, яка дозволила мене відчути себе справжньою дорослою та розумною людиною, що доносила до відвідувачів не просто розповіді, а цілі сторінки історії. … Мабуть, нема нічого найважливішого за те, щоб пам’ятати про ці уроки та боротися за рівне та справедливе суспільство і ми повинні пам’ятати про минуле, щоб уникати повторення таких жахливих розповідей і помилок у майбутньому.» (Дар’я, гід)
«Для мене ця екскурсія стала не просто “шкільним завданням”, а справжнім досвідом, який змінив моє ставлення до багатьох речей. Я зрозумів, наскільки важливо бути уважним до інших, чути їхні історії та намагатися допомагати.» (Михайло, гід)
«Я також побачив, що кожна історія, яка була на стендах виставки була написана самим героєм або його знайомими та родичами, а не просто замовчувана - це мені дало зрозуміти, що кожні історію про людей, які переживають дискримінацію потрібно залишати в суспільстві та просувати їх, для того щоб люди могли зрозуміти, що утиски прав та дискримінація досі є в нашому світі, тому нам потрібно позбавлятися їх. Участь у цій виставці стала нагадуванням, що кожна дія, навіть найменша, може вплинути на життя інших людей і зробити його трохи світлішим.» (Денис, гід)
«Цей досвід навчив мене відповідальності і не відкладати все на потім. Я намагався донести до відвідувачів не просто факти, а справжні життєві історії, щоб вони зрозуміли, чому це важливо пам’ятати. Це не просто минуле, це уроки для сьогодення....» (Назар, гід)
«Виставка “(Не)дитячі історії” залишила в моєму серці глибокий слід. Як учасник, я відчув важливість не тільки вивчення історії, але й передачі її наступним поколінням. Ця виставка дала можливість побачити складні життєві події через призму людських історій. …
Я вдячний за цей досвід, бо він навчив мене не тільки бути уважним до минулого, але й допомагати людям розуміти, наскільки важливі рівність, повага і людяність у сучасному світі. Сподіваюся, що мої слова та старання, як гіда, допомогли відвідувачам зрозуміти цінність цих уроків.» (Іван, гід)
Нагадаємо, що проєкт і виставка «(Не)Дитячі історії» створені Українським центром вивчення історії Голокосту й тривають завдяки міжнародному проєкту «Слідами пам’яті ІІ» єврейської громади Дюссельдорфа.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Бюлетень "Уроки Голокосту" № 2 (82), квітень-червень, 2025 р
Шановні колеги! Вийшло друком чергове число інформаційно-педагогічного бюлетеню Українського центру вивчення історії Голокосту "Уроки Голокосту", № 2 (82), квітень–червень, 2025 р.
[Докладніше] -
Співпраця МОН, УЦВІГу і Меморіалу Шоа
26 червня 2025 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась зустріч представників директорату шкільної освіти з представниками Українського центру вивчення історії Голокосту і Меморіалу Шоа (Париж)
[Докладніше] -
Семінар «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності», Київ
Вже традиційним стало проведення в Україні щорічних науково-методичних франко-українських семінарів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності».
[Докладніше] -
«Історія як зброя: радянське минуле, російські наративи та війна проти України» Публічна дискусія
14 червня 2025 року у Музеї війни відбулась публічна дискусія, присвячена питанням історичної пам’яті та використанню росією історії як інструменту агресивної війни проти України.
[Докладніше] -
Онлайн курс "Як говорити про Голокост зі школярами"
10 червня 2025 року відбувся старт онлайн курсу "Як говорити про Голокост зі школярами". Цей курс було розроблено співробітниками Українського центру вивчення історії Голокосту та реалізовано у співпраці з провідними експертами з теми та освітньою онлайн платформою Відкритий Університет Майдану. Курс створено за сприяння Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та за підтримки Федерального міністерства фінансів Німеччини.
[Докладніше]