VII Всеукраїнський конкурс учнівських творчих робіт "Історія та уроки Голокосту
VII Всеукраїнський конкурс учнівських творчих робіт "Історія та уроки Голокосту"
У мальовничому, по-весняному вбраному містечку Ворзель під Києвом впродовж 4-5 травня 2007 року відбувалося цікаве, емоційно насичене наукове спілкування наймолодших в Україні дослідників Голокосту. Офіційно, це конкурс учнівських творчих робіт. Його урочисто відкрили організатори: керівник Євроазійського Єврейського конгресу Йосип Зісельс, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський. Для учасників особливо значущими були не лише напутні слова, але й сама особистість дисидента-шестидесятника, організатора відродження життя єврейської громади в Україні Йосипа Зісельса. З різних регіонів України: Закарпаття, Донбасу, Буковини, Київщини, Полтавщини, Галичини, з'їхалися учасники конкурсу та окремі керівники творчих робіт. До захисту були відібрані 23 самостійних дослідження. Вперше в історії конкурсу проводилися тематичні сесії. Їх було п'ять: Бабин Яр, як символ Голокосту євреїв України; дослідження регіональних особливостей Голокосту; особистість, її доля та вибір в екстремі Голокосту; хто врятував одне життя - врятував цілий світ; Голокост і героїзм. Реакція світу на Голокост.
Традиційно найбільша кількість робіт була присвячена регіональним дослідженням (8 робіт), подвигу праведників (3 роботи). Відносно новою була тематика пов'язана з особистістю в екстремі Голокосту (6 робіт).
Відбулися два круглих столи, та практикум з членами журі "Як готувати творчу роботу до захисту". Жваву дискусію в обговоренні і на круглих столах викликали проблеми статусу, групування історичних джерел вивчення Голокосту, методів та методик дослідження, історіографія Голокосту в Україні, висвітлення теми Голокосту засобами анімації. Особливо цікавою була дискусія з приводу соціально-психологічних аспектів колаборації, мотивації рятування євреїв, зокрема духовними особами, віруючими, атеїстами. Жваво обговорювалися питання, пов'язані з долями і діяльністю організаторів (Гітлер, Гіммлер, інші), виконавцями так званого "остаточного вирішення єврейського питання".
Журі у складі А. Подольського - керівника Центру вивчення Голокосту, М. Тяглого - наукового співробітника Центру, Ю. Смілянської - директора Інституту юдаїки, Ж. Ковби - доцента НТУУ "КПІ", С. Кандєєвої - вчителя-методиста, співробітника Центру оцінювало роботи за критеріями: актуальність, оригінальність теми, якість її висвітлення, оформлення роботи, відповідно правилам конкурсу.
При захисті оцінювалися вміння представити роботу в межах регламенту, відповідати на питання аудиторії, та членів журі, грамотно полемізувати, захищаючи свою точку зору.
При підведенні підсумків було відзначено актуальність і оригінальність тематики всіх робіт. Кращими були названі дослідження Лещука Олександра (Чернівці), Медвідь Вікторії (Кременець), Білоцерківець Тетяни (Нові Санжари Полтавської обл.), Обухівської Дарії (смт. Криве Озеро Миколаївської обл.), Нєверова Антона (м. Дружківка Миколаївської обл.), Ружицького Євгена (Київ).
Два перших місця були віддані Анастасії Десятовій (с. Мішково-Погорілове Миколаївської обл.) "Масове знищення євреїв біля с. Воскресенське. Історія злочину", Роману Семенюку (Кременець) "Щоденник Романа Кравченка-Бережного: відображення німецько-фашистського окупаційного режиму на Кременеччині". Другі місця зайняли: Олег Гринчук (Тернопіль) "Голокост на Тернопільщині", Божана Гомер (Донецьк) "Праведники народів світу у Донбасі". Два третіх місця здобули Тарапата Максим (Київ) "Трагедія Бабиного Яру у дослідженнях українських істориків" та Бреус Сергій (м. Бровари Київської обл.) "Гірка чаша єврейських страждань".
Переможці були нагороджені почесними грамотами, всім учасникам були вручені подарунки- найновіші наукові і популярні видання з історії України періоду Другої світової війни та дослідження Голокосту.
Д-р Жанна Ковба
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Відкриття Каменя спотикання на честь Серафіми Козачинської
16 жовтня 2025 року за адресою вул. Івана Мазепи, 14 встановили Камінь спотикання на честь Серафіми Козачинської. Це вже тринадцятий Камінь на мапі Києва.
Дякуємо всім, хто прийшов. Дякуємо за ваші квіти, слова, щиру залученість в справу збереження пам'яті.
[Докладніше] -
XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі"
12-17 жовтня 2025 року у Львові та Любліні відбувся XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі". Зібралась високопрофесійна група викладачок історії, випускниць різних проєктів УЦВІГу. Семінар проводився за фінансової підтримки Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та Польського інституту у Києві.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних).
7 жовтня 2025 року відбулося відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних). Це вже дванадцятий Камінь спотикання, встановлений у міському просторі Києва Попри прохолодну, дощову погоду та повітряну тривогу, на церемонію зібралося чимало людей — тих, хто прийшов вшанувати пам’ять і показати, що минуле продовжує жити поруч із нами.
[Докладніше] -
Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України
1 жовтня 2025 року відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провів семінар «Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України (до 10-річчя Української асоціації юдаїки)».
[Докладніше] -
«Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» Міжрегіональний круглий стіл
30 вересня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела міжрегіональний круглий стіл «Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» у форматі телемосту. Захід об’єднав учасників з Одеси, Харкова, Дніпра та Закарпаття, які говорили не лише про трагедію Бабиного Яру, а й про ширший контекст — десятки тисяч місць масових злочинів, розсіяних по всій країні. Дискусія показала: Голокост, геноцид ромів та політичні репресії — це не ізольовані події, а складові єдиного ланцюга насильства, що прокотився українською землею, де кожен регіон зберігає свої «рани пам’яті».
[Докладніше]




