ХVІ круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України»
27 січня 2023 року у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відбувся ХVІ круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України».
Повномасштабна російська збройна агресія не змогла завадити українській науковій і освітянській спільноті зібратися на традиційному щорічному заході, який відкриває зазвичай кожен рік Українського центру вивчення історії Голокосту.
Цьогорічний Круглий стіл, як і переважна більшість наших постійних заходів останнім часом, був звичний і незвичний водночас. Незмінними залишились організатори - УЦВІГ і Goethe-Institut в Україні. Цього року нас підтримав ще транскордонний проєкт «Вчимося пам’ятати» єврейської громади м. Дюссельдорф.
А от майданчик проведення змінився: захід відбувався в конференц-залі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
Через проблеми з електрикою в м. Київ для нас було надзвичайно важливо, щоб всі спікери приєдналися до Круглого столу наживо, адже гарантувати безперебійну наявність інтернету і зв’язку ніхто не міг. Можна констатувати, що нам це вдалося. Всі спікери приїхали на Круглий стіл, сформувавши, як завжди, повноцінну карту України: були представлені Схід (м. Харків), Захід (м. Рівне і м. Львів), Південь (м. Одеса) і Північ (м. Київ) нашої країни. До нас також наживо доєднався наш партнер Маттіас Ріхтер з м. Дюссельдорф.
З тих же самих причин не було можливості організувати повну трансляцію заходу в прямому ефірі на фейсбук-сторінці Центру. До нас зверталися дещо спантеличені підписники, які за роки пандемії звикли, що весь захід транслюється. Але, на відміну від пандемічних років, наразі ситуація набагато складніша. Ми вирішили компенсувати відсутність трансляції викладенням на YouTube канал УЦВІГу записів всіх виступів, що були представлені на цьогорічному Круглому столі.
Що стосується змістовної складової, то тут можна відзначити, що Круглий стіл традиційно дотримався високого наукового рівня. Всі доповіді прямо чи опосередковано були акцентовані на студіях з історії Голокосту через досвід сучасної війни, яку веде Україна, відстоюючи свою незалежність і територіальну цілісність. Навіть другу частину назви Круглого столу ми змінили, виходячи із сучасних реалій. Дискусії зачіпали питання пам’яті, маніпуляцій і пропаганди, тих уроків, які українці вже винесли з майже річного опору агресору.
На окрему увагу заслуговують цьогорічні привітання учасників Круглого столу. Половина вітальних слів на відкритті заходу пролунала в записі. З наших міжнародних партнерів завітати наживо наважився тільки пан М. Ріхтер. Українські ж колеги-науковці (професор Максим Гон і голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович), які вітали учасників в записі, наразі знаходяться в лавах Збройних сил України, даючи нам можливість збиратися на такі важливі наукові події.
Відзначимо також і закриття Круглого столу. Спеціально для цієї події міжнародні партнери і друзі Українського центру вивчення історії Голокосту надіслали теплі слова підтримки українцям, які тепер знають про повномасштабну війну не лише з книжок. Такої безпрецедентної підтримки ще не було, мабуть, ніколи. І це вселяє в нас впевненість в нашій перемозі.
Підсумовуючи, хочеться зазначити, що “науковий рік” УЦВІГ відкрив успішно. Жодні ракетні обстріли (а напередодні вони були), жодні перебої з електрикою й інтернетом не можуть завадити небайдужим друзям і колегам нашого Центру зібратися на важливу наукову подію, з’їхавшися з усіх куточків України. Дякуємо всім, хто долучився до підготовки і роботи Круглого столу! Працюємо для перемоги! Віримо в ЗСУ! Слава Україні
Ольга Лімонова, координаторка проєктів УЦВІГу
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше] -
«Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
[Докладніше]










