Вплив війни та російської агресії проти України на дослідження Голокосту
28 листопада 2022 року керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський виступив онлайн на засіданні Академічної Робочої групи (Academic Working group) Міжнародного альянсу з дослідження, викладання та збереження пам’яті про жертви Голокосту (International Holocaust Remembrance Alliance - IHRA), яке проходило в Ґетеборзі (Швеція).
У своєму виступі А. Подольський наголосив, що під час російської агресії та війни проти України, зокрема після повномасштабного вторгнення ворога на українські землі, з’явились нові виклики у вивченні та збереженні пам’яті про Голокост в часи захисту країни від брутальних військових злочинів окупантів. За роки незалежності в Україні поступово сформувалася наукова школа дослідників-гуманітаріїв з проблематики Holocaust Studies, ця тема стала складовою частиною вивчення історії Другої світової війни в освітніх закладах країни всіх рівнів. Також саме за роки суверенної України в суспільстві та державі з’явилась і досягла значних успіхів політика та культура пам’яті про жертви Голокосту.
Після 24 лютого російська агресія в Україні вбиває людей, руйнує будівлі, пам’ятники культури, меморіальні місця, в тому числі меморіали та пам’ятні знаки українським євреям – жертвам Голокосту. Бомби та ракети ворога влучили на терени Бабиного Яру в Києві, зруйнували частину меморіалу в Дробицькому Яру в Харкові. Внаслідок агресії та війни змінюється і викладання історії Голокосту. Українські науковці та освітяни стали на шлях порівняння злочинів гітлерівської та путінської диктатур.
Таким чином, відзначив А. Подольський, російська агресія та загарбницька політика російських окупантів руйнує також і українську культуру, що пов’язана з історією євреїв України, культуру, яка турботлива створювалась в роки незалежності. Ворог демонструє свої печерні, жахливі та жорстокі українофобію та антисемітизм
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Публічний проєкт «Простір дослідження»
Простір дослідження — це публічний проєкт Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр», де архівні документи, книги та кінематограф стають інструментами дослідження особистої родинної історії та колективної пам'яті про трагедію Бабиного Яру.
[Докладніше] -
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше]




