Головна

Головна Графік заходів
Конференції Круглі столи
Всеукраїнський конкурс учнівських робіт Щорічний освітній семінар-школа для вчителів історії Подорож "Викладання історії Голокосту: перспективи та підходи",Берлін Подорож "Історія Голокосту в Україні і Польщі" Подорож "Доля єврейських громад України та Франції спроба порівняння" Освітнє стажування в Меморіалі "Яд Вашем" Навчальні матеріали з протидії антисемітизму, дискримінації, ксенофобії (ОБСЄ/БДІПЛ) Інші проекти та завершені проекти
Графік заходів Реєстр сертифікатів Програми підвищення кваліфікації
Інформаційно-педагогічний Бюлетень "Уроки Голокосту" (2007-...) Науковий часопис "Голокост і сучасність. Cтудії в Україні і світі" (2005-...) Бюлетень "Голокост і сучасність" Наукові видання Педагогічні видання Бібліотека спогадів про Голокост Видання проєкту "Мережа пам’яті"
Наші співробітники Контакти
Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання
Анонси Книжок Онлайн Каталог

"Сучасна росія - це суцільний концтабір". Інтерв'ю на "Громадському"

insidethegatesІнтерв'ю з Анатолієм Подольським на Громадському. Розмова про важливість збереження історичної та культурної пам’яті та чому це було неможливим за часів комуністичної диктатури на теренах України? Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту. Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

Анатолій Подольський у своєму інтерв’ю зокрема зазначив: „дуже важливо, що відбувається зараз. Російська агресія проти нас ставить під питання викладання історії Другої світової війни, зокрема, історію Голокосту. Зараз ми вже не можемо викладати так, як викладали до 24 лютого 2022 року. Ми приречені на асоціації, порівняння злочинів комунізму та націонал-соціалізму зі злочинами Росії сьогодні”.

Також, під час дискусії на Громадському, було акцентовано, що в радянський період тема Голокосту замовчувалася, як і теми українського національного руху, Голодомору, військовополонених, примусових робітників. Люди, їх страждання та горе не цікавило радянський режим. Комуністичній диктатурі було вигідно висвітлювати лише приклади героїзму… Нині ми потерпаємо від російських імперських прагнень, автократичного режиму північного сусіда зокрема й тому, що недостатньо висвітлювали минуле та пам’яттю про нього.

Наприкінці дискусії А. Подольський зазначив: „російська агресія вже триває 8 років і 8 місяців. А ми захищаємось і б’ємо ворога. Ми переможемо. Багато людей віддають життя за Україну. Зараз на фронті багато і українських євреїв. Вони, як і всі громадяни України, боронять власну Батьківщину. Таким чином, ми розуміємо, що біда Голодомору, ГУЛАГу, Голокосту – не чужа історія. Це – наша спільна історія…

Повний текст та аудіозапис інтерв’ю 

Оголошення

Дивитися всі

Останні Новини

  • «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання

    11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.

    [Докладніше]
  • Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»

    9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять. 

    [Докладніше]
  • Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової

    3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА

    [Докладніше]
  • «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    [Докладніше]
  • «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»

    22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top