«Сучасна російсько-українська війна як конфлікт цінностей та ідеологій».
2 травня 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса відбулася VI панельна дискусія „Сучасна російсько-українська війна як конфлікт цінностей та ідеологій”. Організаторами заходу були Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Національна академія Служби безпеки України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Перед початком роботи панельної дискусії з вітальним словом до учасників наукового заходу звернулися керівники установ-організаторів. Директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік Олег Рафальський висловив вдячність науковим установам, які долучилися до заходу та анонсував подальші проєкти спільно з Національною академією Служби безпеки України. Директор інституту історії НАНУ, академік Валерій Смолій нагадав, що ідея цього заходу насамперед у тому, щоб бути майданчиком для дискусій, обміну думками між представниками різних галузей знань. Ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк як представник, з одного боку, освітянської спільноти, а з іншого, – системи державної безпеки зокрема зазначив: „Питання цінностей є не менш важливим, ніж питання зброї чи військового вишколу. Ми в Академії СБУ намагаємося виховувати не лише військових чи силовиків, а в першу чергу громадян та патріотів”.
Дискусія відбувалася на двох панелях, кожна з яких мала свого модератора та окрему тематику. Першу панель „Російсько-українська війна у контексті ціннісних орієнтирів сучасного світу” модерував кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан. Розпочав дискусію щодо цінностей, намірів, світоглядних орієнтирів доктор філософських наук, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Сергій Пролеєв своєю доповіддю на тему „Чи залишилися ціннісні орієнтири у сучасному світі? Війна як знецінення цінностей”. Анна Гончаренко, доктор юридичних наук, доцент, заступник директора Інституту державної безпеки Національної академії Служби безпеки України запропонувала поглянути на питання крізь призму ідентичності. У своїй доповіді «Українська ідентичність в контексті універсальних цінностей як базових елементів стратегій і концепцій національної безпеки» науковиця порушила питання про те, яким чином українське законодавство визначає поняття ідентичності та які колізії виникають при цьому.
Модератором другої панелі на тему „Ціннісні пріоритети воюючих сторін” був кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України Володимир Головко. Різниці між Україною та Росією навіть на рівні дотримання традицій ведення війни присвятив свою доповідь Олександр Лисенко, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України. На конкретних прикладах законодавства, яке регулює та встановлює правила ведення війни, науковець продемонстрував не просто нехтування окупантами гуманітарним законодавством, а й свідоме та навмисне його порушення. За словами учасників дискусії, Олександр Лисенко зібрав матеріал, який прислужиться для укладання антології документів щодо правил ведення війни. Логічним продовженням теми полярності цінностей Російської Федерації та України стала доповідь доктора історичних наук, професора, завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрія Ніколайця „Політичні цінності: конфлікт у контексті російсько-української війни”.
Інформація з офіційного сайту ІПіЕНД НАН України
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Публічний проєкт «Простір дослідження»
Простір дослідження — це публічний проєкт Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр», де архівні документи, книги та кінематограф стають інструментами дослідження особистої родинної історії та колективної пам'яті про трагедію Бабиного Яру.
[Докладніше] -
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше]




