Головна

Головна Графік заходів
Конференції Круглі столи
Всеукраїнський конкурс учнівських робіт Щорічний освітній семінар-школа для вчителів історії Подорож "Викладання історії Голокосту: перспективи та підходи",Берлін Подорож "Історія Голокосту в Україні і Польщі" Подорож "Доля єврейських громад України та Франції спроба порівняння" Освітнє стажування в Меморіалі "Яд Вашем" Навчальні матеріали з протидії антисемітизму, дискримінації, ксенофобії (ОБСЄ/БДІПЛ) Інші проекти та завершені проекти
Графік заходів Реєстр сертифікатів Програми підвищення кваліфікації
Інформаційно-педагогічний Бюлетень "Уроки Голокосту" (2007-...) Науковий часопис "Голокост і сучасність. Cтудії в Україні і світі" (2005-...) Бюлетень "Голокост і сучасність" Наукові видання Педагогічні видання Бібліотека спогадів про Голокост Видання проєкту "Мережа пам’яті"
Наші співробітники Контакти
Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання
Анонси Книжок Онлайн Каталог

«Непокаране зло повторюється» Інтерв’ю на Радіо Культура

insidethegates

Наталія Грабченко, журналістка і ведуча Радіо Культура, Анатолій Подольський

27 січня 2025 року на сайті Радіо Культура було опубліковано інтерв’ю з керівником УЦВІГ, істориком Анатолієм Подольським під назвою «Непокаране зло повторюється. Про Голокост і злочини рашизму». Інтерв’ю було присвячено Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. 

У своєму інтерв’ю А. Подольський зауважив, що на відміну від злочинів націонал-соціалізму, злочини комунізму не були засуджені. Як наслідок безкарності радянських злочинів у 2022 року ми побачили, що людина знову здатна на геноцид. "Зараз ми, громадяни України, як етнічні євреї в часи Гітлера. Ізюм, Ягідне чи Буча – це ознаки геноциду", – зазначає історик. І додає: якщо притомні люди кажуть, що "ніколи більше", то росіяни кажуть, що "можуть повторити". Ми маємо захистити українську державність. Бо ГУЛАГ, Голодомор, Голокост завжди можуть повторитися.

Також науковець відзначив певні історичні паралелі з подіями Другої світової війни та російською агресією і війною проти України. Коли солдати вбивають беззбройних людей, вони перестають бути солдатами і стають вбивцями. Ненависть Третього Рейху базувалася на расовій теорії. Цей жах був державною політикою Німеччини 12 років. У випадку з нами ненависть нашого ворога до нашого громадянства, до української політичної нації, до нашої державності    та ідентичності України. Вони знищують нас за те, що ми є державою. Сьогоднішній ворог хоче позбавити нас суб’єктності. Тому ми в небезпеці, як громадяни. Тобто кримські татари, поляки, євреї, грузини  – громадяни України – в такій самій небезпеці як етнічні українці, етнічні євреї тощо. Ворог хоче забрати наше громадянство ціною нашого життя.

[Аудіозапис і текст інтерв’ю А. Подольського] 

Оголошення

Дивитися всі

Останні Новини

  • «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання

    11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.

    [Докладніше]
  • Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»

    9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять. 

    [Докладніше]
  • Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової

    3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА

    [Докладніше]
  • «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    [Докладніше]
  • «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»

    22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top