Презентація проєкту «Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою та пам'яттю про неї».
Сьогодні важливо не тільки порівняння злочинів трьох диктаторських режимів, але й пояснення їх природи, за яких обставин виникає реальна можливість для здійснення масових вбивств та їх виправдання. У цьому проєкті показано, що можна і варто порівнювати два тоталітарні режими XX ст., не применшуючи пам'яті про жоден з них, а також варто аналізувати рашизм у контексті комунізму і нацизму
Під час події було презентовано сайт, на якому у форматі розповідей про три місця пам'яті у Києві та на його околицях – про поховання у Биківні, Бабиному Яру і Бучі – розкрито злочини трьох окупаційних режимів на території України: комунізму, нацизму, рашизму. Спершу сайт буде доступний українською мовою, незабаром з'являться версії англійською та німецькою мовами.
Під час презентації проєкту також виступили:
Антон Дробович, кандидат філософських наук, Голова Українського інституту національної пам'яті.
Ігор Конколевський, професор, директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні.
Роман Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації.
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник УЦВІГу, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Лариса Якубова, докторка історичних наук, завідувачка відділу історії України 20-30 років ХХ ст. Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України.
Ірина Озаринська, художниця, перформерка, авторка Мовчазної книги «Трикутник зла: комунізм, нацизм, рашизм».
Світлана Ляховець, авторка ідеї і координаторка проекту, голова ГО Світарта.
Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Ігор Бартків, начальник Архівного відділу Бучанської міської ради.
Модерувала дискусію Надія Гончаренко, с. н. с. Інституту культурології НАМ України
Під час дискусії були підняті наступні питання:
- переосмислення тоталітарних режимів у європейській культурі пам'яті, зокрема – включення до неї злочинів комунізму і рашизму;
- сприйняття комунізму, нацизму і рашизму через призму гуманістичних цінностей;
- висвітлення та засудження злочинів, вчинених нацистським і комуністичним тоталітарними режимами в Україні, а також злочинів їхніх спадкоємців – рашистів;
- непокараність зла, як запорука його відтворення у більших масштабах;
- імена та обличчя вбивць, які думали, що залишаться прихованими;
- емпатію до жертв, незалежно від давності скоєних проти них злочинів.
Проект реалізується ГО Svitarta за підтримки EVZ Foundation
Партнери проекту:
Український інститут національної пам'яті
Zentrum für Historische Forschung Berlin
Lietuvos istorijos institutas
Галузевий архів Служби безпеки України
Меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Архівний відділ Бучанської міської ради
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Публічний проєкт «Простір дослідження»
Простір дослідження — це публічний проєкт Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр», де архівні документи, книги та кінематограф стають інструментами дослідження особистої родинної історії та колективної пам'яті про трагедію Бабиного Яру.
[Докладніше] -
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше]




