Голокост

Міжнародний Соломонів університет видав книжку “вивчення Холокосту в школах України. методичні рекомендації.”

У 2002 році Міжнародний Соломонів університет видав книжку д-ра історичних наук Фелікса Левітаса “Вивчення Холокосту в школах України. Методичні рекомендації.” У брошурі стисло передано історію Голокосту. Назагал книжка може принести користь. Треба лише зазначити неприємні помилки. Автор пише “Населення Голландії, Бельгії, Франції, Італії відмовилося від співробітництва в справі депортації євреїв. Норвезькі патріоти зуміли переправити своїх євреїв до Швейцарії.” Звичайно з Норвегією межує Швеція. Крім того, участь колаборантів у “розв’язанні єврейського питання”, особливо у Франції, Бельгії та Норвегії, нажаль далека від висновків автора. Існування терміну “квислінгівщина” вказує на це недвозначно. Те ж саме стосується колаборації в Україні. Її автор зовсім не помічає. Але кількість українців в обслуговуванні таборів смерті, нажаль, є надто значною, щоби її оминути. Це стосується і вислову автора - “... расовий терор охоплював не тільки євреїв, а й українців і росіян.” Коли автор має на увазі розстріли членів змішаних родин, разом з євреями, то він має рацію. Ставлення нацистів до українців справді не було тотожним ставленню до, наприклад, голландців. Але неможливо порівнювати полювання на євреїв, зі зверненнями до українців “очистити від жидів українські міста та села”. Ф.Левітас пише про Праведників народів світу - “отець Глаголєв, митрополит Шептицький”. Нажаль, митрополита А.Шептицького не визнано Праведником. Крім того, на нашу думку, неможливо писати через кому православного священика Глаголєва, та голову Української Греко-Католицької Церкви. Аби Голокост не повторився, необхідно, на нашу думку, зрозуміти та осмислити неприємну співучасть народів Європи у “розв’язанні єврейського питання.”