Голокост

Голокост в Україні

У 2005 році, в серії «Українська бібліотека Голокосту», в Центрі «Ткума» («Відродження») вийшло два робочих зошита під однією назвою – «Голокост в Україні: пошуки відповідей на питання історії». Один зошит під авторством к.і.н. Ігоря Щупака, другий – вчителя-методиста Світлани Герус. Зошит І.Щупака має напрям – навчального посібнику для старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, а зошит С.Герус – робочий зошит для тих самих старших класів. Відчуття від різноманітних підназв, та рекомендацій від Міністерства освіти і науки, усіляких НМЦ та різноманітних протоколів, складається важке. Кількість зашифрованих цифр, літер, реєстрів – взагалі це ознака сучасної української книги. Тим більш, що на останній сторінці обкладинки бачимо довге перелічення фондів та організацій, завдяки сприянню та фінансовій підтримці яких, надруковано 2800 примірників цих книжок. Всі ці фонди іноземні, і тому знову – нашій державі байдужа історія України, і байдужі будуть школярі України толерантними чи не будуть. Тут і Американський єврейський розподільчий комітет «Джойнт»; Конференція з матеріальних вимог євреїв до Німеччини; Фонд підтримки вивчення, викладання та зберігання матеріалів з історії Шоа ім. рабина Ісраеля Міллера; Фонд Пінкуса для розвитку єврейської освіти в діаспорі, Ізраїль; Голландський Єврейський Гуманітарний Фонд.

Якщо подивитися зміст тих книжок – він є надто цікавим. Книжки добро оформлені, ілюстрації і малюнки підібрані яскраві. Наприклад книжка І.Щупака. Перед нами постає історія євреїв, доволі цікаві розвідки з існування Хазарського каганату на теренах сучасної Східної України. Нарешті на стр.71 з»являється тема Голокосту. Її цікаво поєднано з проблемами Голодомору, але чомусь зовсім немає теми ГУЛАГу, хоча опис тоталітарних режимів Німеччини та СРСР, цілком влучний і науковий. Наприкінці книжки зроблено перелік Центрів в Україні і Росії, які займаються вивченням історії Голокосту.

Другий зошит являє собою суто посібник для школярів, де знову доволі стисло подано факти, щодо Голокосту, а натомість більш широко стосовно історії євреїв, юдаїзму.

Складається враження, що метою зошитів є намагання допомогти українському учню вийти із антисемітського дискурсу, що давно (а зараз ще ширше, завдяки МАУП, і відсутності нормальної реакції від українських чиновників) ширяє просторами України та СНД. Мета цілком слушна і шляхетна. Чи виконають ці посібники подібну роль? Важко сказати. Можна лише сказати певно – до великої кількості робіт з історії євреїв додано ще одну. Можливо рекомендація Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України, допоможе ввести нарешті історію меншин до української історії.

Дякуємо нашим колегам з «Ткуми», за появу нових посібників!