14 травня – День пам’яті українців-рятівників
До Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Національному Музеї історії України у Другій світовій війні \ вже традиційно відбувся Всеукраїнський захід «Українці-рятівники. Марафон історій».
Це щорічна зустріч учасників команди проєкту. Він був започаткований 2018 р. для систематизації та популяризації вивчення історії Голокосту в Україні. Як відомо, наша країна посідає четверте місце за кількістю осіб, яких Яд Вашем удостоїв звання Праведника народів світу, тобто тих, хто рятував євреїв під час найбільшого геноциду.
Проте безліч історій і досі залишаються недослідженими, нерозказаними, непочутими. Дослідники по крупинках збирають і підтверджують факти, знайомляться з героями та їхніми родинами.
Світлана Даценко, кураторка «Марафону», науковиця Музею, зазначила, що музейники та друзі проєкту, а це й студенти історичних факультетів вишів, і учені-історики, і вчителі історії, і журналісти та краєзнавці, за сім років зібрали близько 350 історій і розповіли майже про 1 тис. осіб – українських Рятівників та врятованих.
Наш нинішній досвід існування у вирі нової війни накладає на дослідження історії Другої світової іншу оптику. Це зазначали директор Українського центру вивчення історії Голокосту Ukrainian Center for Holocaust Studies Анатолій Подольський та аспірант Докторської школи Національного університету «Києво-Могилянська академія» Данііл Ситник.
Але головними героями під час марафону були Рятівники. Як удостоєні високого звання «Праведник народів світу», так і ніким не визнані. Адже в радянський час Голокост як трагедію єврейської громади заперечували, а порятунок однієї особи сприймали як щось не варте уваги. Донька Праведників народів світу Василя та Марії Андрієвських Надія Лазнюк згадувала, як її батькові часто казали: «А ніхто вас не просив». Донька Рятівниці Ніни Сохацької Тетяна Огір і донька Рятівників Мефодія та Євгенії Гуменюків Тамара Хрущ розповіли, яким драматичним були пошук та збереження родинних історій у нетрях цензури й забуття.
А власний досвід онуки Праведника народів світу Наталії Кравченко Світлани довів, що порятунок – це вибір, на який здатен кожний. Зіткнувшись із ворогом у 2014 р. неподалік рідного м. Бахмут, вона заповзялася волонтерити, стала ядром громадського руху «Бахмут український» і чекає на скорішу перемогу нашої держави, щоб знову повернутися до свого обійстя.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Бюлетень "Уроки Голокосту" № 2 (82), квітень-червень, 2025 р
Шановні колеги! Вийшло друком чергове число інформаційно-педагогічного бюлетеню Українського центру вивчення історії Голокосту "Уроки Голокосту", № 2 (82), квітень–червень, 2025 р.
[Докладніше] -
Співпраця МОН, УЦВІГу і Меморіалу Шоа
26 червня 2025 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась зустріч представників директорату шкільної освіти з представниками Українського центру вивчення історії Голокосту і Меморіалу Шоа (Париж)
[Докладніше] -
Семінар «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності», Київ
Вже традиційним стало проведення в Україні щорічних науково-методичних франко-українських семінарів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності».
[Докладніше] -
«Історія як зброя: радянське минуле, російські наративи та війна проти України» Публічна дискусія
14 червня 2025 року у Музеї війни відбулась публічна дискусія, присвячена питанням історичної пам’яті та використанню росією історії як інструменту агресивної війни проти України.
[Докладніше] -
Онлайн курс "Як говорити про Голокост зі школярами"
10 червня 2025 року відбувся старт онлайн курсу "Як говорити про Голокост зі школярами". Цей курс було розроблено співробітниками Українського центру вивчення історії Голокосту та реалізовано у співпраці з провідними експертами з теми та освітньою онлайн платформою Відкритий Університет Майдану. Курс створено за сприяння Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та за підтримки Федерального міністерства фінансів Німеччини.
[Докладніше]