14 травня – День пам’яті українців-рятівників
До Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, в Національному Музеї історії України у Другій світовій війні \ вже традиційно відбувся Всеукраїнський захід «Українці-рятівники. Марафон історій».
Це щорічна зустріч учасників команди проєкту. Він був започаткований 2018 р. для систематизації та популяризації вивчення історії Голокосту в Україні. Як відомо, наша країна посідає четверте місце за кількістю осіб, яких Яд Вашем удостоїв звання Праведника народів світу, тобто тих, хто рятував євреїв під час найбільшого геноциду.
Проте безліч історій і досі залишаються недослідженими, нерозказаними, непочутими. Дослідники по крупинках збирають і підтверджують факти, знайомляться з героями та їхніми родинами.
Світлана Даценко, кураторка «Марафону», науковиця Музею, зазначила, що музейники та друзі проєкту, а це й студенти історичних факультетів вишів, і учені-історики, і вчителі історії, і журналісти та краєзнавці, за сім років зібрали близько 350 історій і розповіли майже про 1 тис. осіб – українських Рятівників та врятованих.
Наш нинішній досвід існування у вирі нової війни накладає на дослідження історії Другої світової іншу оптику. Це зазначали директор Українського центру вивчення історії Голокосту Ukrainian Center for Holocaust Studies Анатолій Подольський та аспірант Докторської школи Національного університету «Києво-Могилянська академія» Данііл Ситник.
Але головними героями під час марафону були Рятівники. Як удостоєні високого звання «Праведник народів світу», так і ніким не визнані. Адже в радянський час Голокост як трагедію єврейської громади заперечували, а порятунок однієї особи сприймали як щось не варте уваги. Донька Праведників народів світу Василя та Марії Андрієвських Надія Лазнюк згадувала, як її батькові часто казали: «А ніхто вас не просив». Донька Рятівниці Ніни Сохацької Тетяна Огір і донька Рятівників Мефодія та Євгенії Гуменюків Тамара Хрущ розповіли, яким драматичним були пошук та збереження родинних історій у нетрях цензури й забуття.
А власний досвід онуки Праведника народів світу Наталії Кравченко Світлани довів, що порятунок – це вибір, на який здатен кожний. Зіткнувшись із ворогом у 2014 р. неподалік рідного м. Бахмут, вона заповзялася волонтерити, стала ядром громадського руху «Бахмут український» і чекає на скорішу перемогу нашої держави, щоб знову повернутися до свого обійстя.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше]




