Видання проекту «Захистимо пам’ять»
У період німецької окупації 1941–1944 років на території сучасної України під час масових розстрілів було вбито понад мільйон євреїв та понад 12 тисяч ромів. Їх поховали у численних могилах.
Міжнародний проект «Захистимо пам’ять» має на меті облаштування знехтуваних та забутих масових поховань євреїв та ромів, а також створення поруч з ними місць пам’яті та інформації для того, аби зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.
На території сучасної України знаходяться понад дві тисячі місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, CC та поліція – часто за участі місцевого населення – знищували цілі громади. Часто жертв змушували самих викопувати ями та роздягатися. Спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.
Після війни багато з цих місць убивств пішли у небуття. Для небагатьох, кому вдалося вижити, вшанування пам’яті вбитих членів родини, друзів та знайомих було можливим лише у вузькому колі. Офіційна радянська історіографія відмовлялася визнати євреїв та ромів як окремі групи жертв Другої світової війни. Коли за ініціативи тих, хто вижив і повернувся, встановлювалися скромні пам’ятні обеліски, вони мали бути присвячені «мирним радянським громадянам».
Проект «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо архітектурного захисту та гідного облаштування масових поховань з історичною та педагогічною роботою. Комплексність проекту відображається в таких напрямках та принципах діяльності:
– Точне місцезнаходження та межі поховань у місцях проекту визначаються за допомогою неінвазивних методів.
– Масовим похованням та прилеглим територіям надається адміністративний захист, що включає в себе, в першу чергу, відведення цих територій у комунальну власність. Після облаштування вони мають бути внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення і, таким чином, підлягати державній охороні.
– Масові поховання захищаються архітектурними конструкціями і облаштовуються як гідні місця пам’яті та інформації. Наявні пам’ятні знаки зберігаються та інтегруються у нові місця пам’яті.
– Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окремих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інформація про злочинців визначається за допомогою історичних досліджень. Результати історичної роботи використовуються в освітній програмі з місцевими школами та студентами.
У рамках проекту «Захистимо пам’ять» були споруджені пам’ятники та інформаційні стели у 14 населених пунктах різних областей України, де під час німецької окупації 1941–1944 рр. масово загинули євреї, а також у трьох населених пунктах Житомирської області, де загинули роми: с. Калинівка Олевського району, с. Дівошин Овруцького району і смт Іванопіль Чуднівського району.
Докладніше про проект можна дізнатися з вебсайту https://www.erinnerungbewahren.de/uk/
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]





