Подіумна дискусія «Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд» 9 жовтня 2015 року
Iнститут історії україни нану
український інститут національної пам’яті
київський національний університет імені тараса шевченка
громадський комітет для вшанування пам’яті жертв бабиного яру
Подіумна дискусія
«Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд»
9 жовтня 2015 року
Мета:
-
Запропонувати та обговорити нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних з дослідженням історії та формуванням історичної пам’яті в Україні про Другу світову війну.
Пропоновані теми:
-
складові війни: бойові дії, економіка, ідеологія, гуманітарні проблеми – проблема пріоритетів історії та пам’яті;
-
Світова війна та війна в Україні – проблема співвідношення;
-
українці по різні боки фронтів – причини та наслідки;
-
бойові дії – стратегічне мистецтво та ціна життя;
-
окупаційні режими: радянський, нацистський, румунський – ідеології, стратегії, практики;
-
національні рухи бездержавних націй: українські, польські, кримськотатарські – ідеології і тактики;
-
геноциди, депортації та переслідування за етнічною ознакою – ідеології, методи, виконавці, відповідальність;
-
війна у світлі жіночої історії;
-
духовний опір в часи тотальної дегуманізації – зміст і ґрунт;
-
людина в тоталітарному світі: злочинець і жертва, колаборант і герой, гвинтик і особистість – випадковість долі та право судити;
-
Ялтинська конференція та Нюрнберзький процес – право справедливості чи право сили;
-
загальні моделі пам’яті: радянська та націоналістична – проблеми конструювання та подолання;
-
моделі пам’яті загальні та групові: етнічні, гендерні, регіональні – проблеми узгодження та примирення.
Організатори розглядають будь-які теми для доповідей та виступів, які відповідають вимогам до змісту.
Вимоги до змісту:
-
доповіді та виступи мають бути концептуальними, а не зосереджуватись на дослідженні конкретних історичних сюжетів;
-
у доповідях і виступах мають викладатися оригінальні думки авторів, а не переповідатись наявна історіографія (за винятком присвячених проблемам історіографії);
-
вітаються доповіді та виступи, в яких порівнюють події та явища в Україні з такими в інших частинах світу під час Другої світової війни;
-
вітаються доповіді та виступи, в яких події та явища часів Другої світової війни інтегруються до ширшого контексту історії XIX–ХХI ст.
Формат і регламент:
-
Одноденна фахова закрита подіумна дискусія.
4 пленарні тематичні засідання по 1,5 год., у т.ч.:
-
вступ і заключне слово модератора – по 5 хв.
-
2 співдоповіді – по 15 хв.,
-
3 виступи – по 7 хв.,
-
загальне обговорення – 30 хв.
-
-
Можлива участь у дискусії скайпом.
-
Мови дискусії: українська, російська.
Відбір учасників:
-
Остаточний склад учасників визначає Оргкомітет.
Співдоповідачі та виступаючі відбираються винятково на основі поданих тез:
-
доповідь – не менше 1 та не більше 3 стор.;
-
виступ – не менше 0,5 та не більше 2 стор.
Технічні вимоги до тез:
-
структура тексту довільна;
-
формальні розділи (методологія, предмет, об’єкт тощо) не є обов’язковими;
-
посилання та список літератури не є обов’язковими;
-
посилання та список літератури не входять до загального обсягу;
-
1 стор. дорівнює 1800 зн.
-
Першість у загальному обговоренні мають ті учасники, що наперед заявили про своє бажання взяти у ньому участь.
Термін подачі заявок з тезами до 1 вересня 2015 року.
Заявки з тезами надсилати на адресу: ukr2ww@ukr.net. Обов’язково вказувати тему листа «Подіумна дискусія».
Контактні телефони: +38 044 278 60 97, +38 097 452 45 21
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше]




