Пам’ять Бабиного Яру і Голокосту: наукові та суспільно-політичні виміри
Міжнародна наукова конференція до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру. 23-24 вересня 2021 р., м. Київ.
Організатори: УІНП, Інститут історії України НАНУ
Місце проведення: КНУ ім. Т. Шевченка + онлайн-трансляція з можливістю дистанційного включення учасників
Формат проведення:
– панельні дискусії за темами, визначеними організаторами
– доповідачі та дискутанти мають наперед надіслати тези своїх виступів (у довільній формі) для ознайомлення інших учасників панелі
– розшифровки виступів надсилаються учасникам для редагування та надалі публікуються у форматі “Матеріалів круглого столу”
Регламент: 1 модератор + 1 доповідач + 2 дискутанти + дискусія
Тривалість семінару – 1,5 год.
Доповідач (має загально розкрити усі або більшість із тем запропонованих для обговорення) – до 20 хв.
співдоповідач (має глибше розкрити одну-дві з тем семінару)
– до 10 хв.
дискутант – до 5 хв.
23 вересня (четвер)
9.00–10.00
Реєстрація учасників та відкритті Конференції
Вітальні виступи (Валерій Смолій, Антон Дробович)
10.00–11.30
1-й семінар МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ БАБИНОГО ЯРУ: ПІДХОДИ І ВИКЛИКИ (Презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру)
Модератор Антон Дробович
1-й дискутант – поточний стан справ з меморіалізацією Бабиного Яру Олександр Лисенко
Доповідач – презентація Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру Тетяна Пастушенко
2-й дискутант – засадничі розбіжності між Концепцією та проєктом МЦГБЯ – Віталій Нахманович
11.30–12.00 – перерва на каву
12.00–13.30
2-й семінар ВИТОКИ ГЕНОЦИДУ ТА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТІ
Теми для обговорення:
Витоки Голокосту – традиційний європейський антисемітизм
Витоки Голокосту – політичні технології нацистів
Витоки Голокосту – функціоналізм та інтенціоналізм
Історія України ХХ ст. – чотири геноциди, інші масові вбивства та переслідування – пошуки спільних витоків
Витоки геноцидів – пошук відповідей на складні питання.
Витоки Голокосту - засадничі вади цивілізації Просвітництва – віра у всесильність людського Розуму та раціональна “наукова” мораль
Голокост як символ усіх геноцидів
Модератор: Максим Гон
доповідач Віталій Нахманович,
співдоповідачі: Норман Наймарк, Андрій Козицький (Львів)
дискутанти: Олег Бажан (Київ)
13.30–14.30 – перерва на обід
14.30–16.00
3-й семінар. ГОЛОКОСТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ СВІТ ТА УКРАЇНУ
як рецепція Голокосту вплинула на сучасний світ, у міжнародному та національних контекстах, в освіті
Теми для обговорення:
Рецепція Голокосту та ідеї мультикультуралізму
Рецепція Голокосту та принципи толерантності
Рецепція Голокосту та принципи прав меншин
Пам’ять про Голокост – “секулярна релігія” світу постмодерну
Національні відмінності рецепції Голокосту: Ізраїль, Німеччина, Польща, Росія, Україна
Форми рецепції Голокосту – формальна та неформальна освіта, державна та общинна політика пам’яті
модератор Анатолій Подольський
доповідач Кай Струве
співдоповідачі:, Робер Магочі, Семен Гольдін (Semion Goldin),
дискутанти: Георгій Касьянов, Владислав Гриневич,
24 вересня (п’ятниця)
10.00–11.30
4-й семінар. ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПАМ’ЯТІ (1-а частина: “Об’єкти пам’яті”)
Теми для обговорення:
Чи можна пам’ять про жертв Голокост об’єднувати з пам’яттю про інших жертв Другої світової війни?
Як сумістити в одному меморіальному просторі пам’ять про жертви двох геноцидів – євреїв і ромів?
Чи є пам’ять про українських націоналістів пам’яттю про жертв чи злочинців?
(Як об’єднати в одному меморіальному просторі пам’ять про різних жертв, коли одна з жертв вважає інших переслідувачами)
Приховані конфлікти: вшанування пам’яті німецьких полонених, радянського підпілля та полонених червоноармійців (з урахуванням того, що в Бабиному Яру розстрілювали лише політпрацівників, комуністів та євреїв)
Модератор: Фелікс Левітас
доповідач: Іван Патриляк
співдоповідачі: Олена Стяжкіна, Сергій Єкельчик,
11.30–12.00 – перерва на каву
12.00–13.30
5-й семінар. ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПАМ’ЯТІ (2-а частина: “Суб’єкти пам’яті”)
Теми для обговорення:
Жертви та їх нащадки: межі прав на пам’ять
Українська спільнота – проблема “комплексу меншовартості”
Єврейська спільнота – проблема “винятковості трагедії”
Ромська спільнота – проблема “закритості пам’яті”
“Радянський народ” як суб’єкт пам’яті – вчора та сьогодні
Пам’ять про Голокост та інших жертв Другої світової війни як інструмент “боротьби за Україну” (внутрішній та зовнішній аспекти)
Пам’ять про жертв війни у контексті міжнаціональних стосунків
Модератор: Сергій Кот
доповідач: Михайло Тяглий
співдоповідачі: Оля Гнатюк, Ігор Щупак, дискутант: Микола Боровик
13.30–14.30 – перерва на обід
14.30–16.00
6-й семінар. ФОРМИ МЕМОРІАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ
Теми для обговорення:
Місце пам’яті чи простір пам’яті?
Фізичний та ментальний простори пам’яті
Право на пам’ять та право на простір
Меморіал, музей та меморіальний парк – модерні та постмодерні стандарти
Спільні культурні коди vs самовираження митця
Етичні обмеження у меморіальному просторі
Модератор Володимир Сімперович (Київ)
доповідач Ігор Пошивайло,
дискутанти: Джи-Хан Лім, Антон Дробович,
коментатор: Леся Ісаюк
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Публічний проєкт «Простір дослідження»
Простір дослідження — це публічний проєкт Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр», де архівні документи, книги та кінематограф стають інструментами дослідження особистої родинної історії та колективної пам'яті про трагедію Бабиного Яру.
[Докладніше] -
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше]




