XIV ВСЕУКРАЇНСЬКІ ДРАГОМАНІВСЬКІ ЧИТАННЯ
21 березня 2025 р. на Історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися XIV всеукраїнські (з міжнародною участю) Драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс».
Цей науковий та освітній захід має свої традиції і користується успіхом. Цьогоріч учасниками Драгоманівських читань стали понад 120 осіб - це учні шкіл, студенти, аспіранти, молоді вчені, вчителі і досвідчені відомі науковці. Наукове партнерство школа - університет - академічна наукова установа є постійною робочою формулою успіху, якої дотримується Історичний факультет УДУ імені Михайла Драгоманова.
На пленарному засіданні з доповідями виступили відомі українські та зарубіжні вчені:
Юрій Шаповал, керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, головний науковий співробітник, професор;
Даріуш Рогут, професор Академії військового мистецтва, науковий співробітник Інституту національної пам’яті (Польща), доктор габілітований, професор;
Олександр Лисенко, завідувач відділом воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України;
Анатолій Подольський, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук;
Андрій Бульвінський завідувач відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент;
Алла Курзенкова, афілійована дослідниця (постдокторант) Британської Академії, відділу археології, Університет Глазго (Шотландія);
Ольга Литвин, завідувачка сектору з ретроспективної бібліографії науково-бібліографічного відділу Національної історичної бібліотеки України;
-завідувачі кафедр факультету: професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України Борис Гуменюк, професори Михайло Журба, Іван Дробот, Олександр Потильчак, Тетяна Ладиченко, доцент Світлана Візер. Науковці ділилися своїми дослідженнями з молодим поколінням та звертали увагу на важливі аспекти наукових досліджень. Такі поради сприяють розвитку майстерності молодих науковців.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Публічний проєкт «Простір дослідження»
Простір дослідження — це публічний проєкт Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр», де архівні документи, книги та кінематограф стають інструментами дослідження особистої родинної історії та колективної пам'яті про трагедію Бабиного Яру.
[Докладніше] -
Нове видання Українського центру вивчення історії Голокосту
Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни : доповіді ХІХ круглого столу до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, м. Київ, 27 січня 2026 р. / упоряд. : А. Подольський. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2026. 96 с.
[Докладніше] -
«Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності» Семінари в Одесі і Києві
На початку липня в Одесі та Києві УЦВІГ провів два дводенних науково-методичних семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам'яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти.
Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа
[Докладніше] -
«Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Навчання про історію Голокосту та права людини. Семінар у Литві
З 15 по 19 червня 2026 року Інститут ім Ольги Ленгель (TOLI) у партнерстві з Міжнародною комісією з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві та Єврейською громадою Литви організували у Вільнюсі п'ятиденний семінар «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього: викладання про Голокост та права людини». Програма об'єднала освітян з Литви, України та Польщі, щоб поглибити своє розуміння Голокосту, антисемітизму, прав людини та ефективних методів викладання цих проблем.
[Докладніше] -
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше]




