Ilana Waysman. The tear black. – Rishon le-Zion: MeDial, 2010 – 369 p. Илана Вайсман. Черная слеза. Документальный роман. – Ришон ле-Цион: MeDial, 2010 – 369 с.
Автор книги «Черная слеза» – Илана Вайсман. Она родилась в городе Белая Церковь Киевской области. В 1991 году с семьей переехала в Израиль. С 1996 года – член Союза писателей Израиля. На новой родине вышли в свет ее поэтические сборники и автобиографическая повесть. Илана Вайсман умерла в 2009 году.
Илана была инвалидом с детства, была практически полностью парализованной. Последнюю книгу в своей жизни «Черная слеза» Илана писала, стуча карандашом по клавиатуре, поскольку пальцы уже практически не разгибались.
Книга «Черная слеза» посвящена событиям Второй мировой войны и проблематике Холокоста. К изданию ее подготовила сестра автора – Гила Ятковски, она же написала предисловия к книге. Огромную помощь в издании книги оказали друзья. Дизайн обложки разработал Ян Ставчански. Книга «Черная слеза» вышла недавно, однако уже нашла достойное место в ряде просветительских и научных центрах многих стран мира.
Книга «Черная слеза» посвящена родителям Иланы и Гилы и написана на основе воспоминаний свидетелей. В основу повествования легли устные беседы Иланы с матерью. Это семейная хроника про детские годы родителей автора во времена Катастрофы. Во время презентации книги в Израиле прозвучала фраза, что это «пример культуры памяти» второго поколения, детей тех, кто пережил Холокост. Это глубокое осознание дочери судьбы своих родителей и всего еврейского народа. Книга затрагивает вопросы антисемитизма и межнациональных взаимоотношений, с которыми сталкиваются дети, подростки, и при этом пытаются понять, почему же такие явления происходят в обществе. Две сюжетные лини романа тянуться параллельно, и только в конце произведения мы видим, как соединяются судьбы героев романа. В книге есть многое, что пережили родные. Это эвакуация и бомбежки, депортация, и гетто, голод и смерть родных. Все очень достоверно и правдиво, тонко подмечено в деталях. Например, описания политики, проводимой в Советском Союзе по отношению к своим же гражданам. При этом общий характер книги жизнеутверждающий. Легкий для восприятия стиль письма позволит не только взрослому читателю, но также и подросткам на примере еще одной семьи понять и осмыслить трагедию Холокоста.
| Светлана Занько |
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя. 80 каменів спотикання для Києва»
13 грудня 2025 року у Києві відбулась перша жива зустріч шкільних дослідницьких команд, які просто зараз займаються вивченням біографій для нових Каменів спотикання. П’ять команд з Києва і одна з Одеси, вчителі історії разом з учнями, працюють кожна над своїм дослідженням.
[Докладніше] -
ГО «Мнемоніка» провела воркшоп, присвячений пам’яті про жертв Голокосту та освітній роботі з нею
У Рівному 5-6 грудня 2025 року відбувся воркшоп, організований ГО «Мнемоніка», що об’єднав освітян з різних куточків України навколо теми пам’яті про жертв Голокосту, локальної історії Сосонок і сучасних педагогічних підходів до викладання складних і чутливих тем у школі.
[Докладніше] -
Навчально-методичний семінар для українських освітян в Меморіалі Яд Вашем (Єрусалим)
23 -29 листопада 2025 року у Меморіалі Яд Вашем відбувся семінар для українських вчителів історії. Після шести років перерви Український центр вивчення історії Голокосту поновив щорічні групи вчителів історії на стажування до Меморіалу Яд Вашем у Єрусалимі. Це один з давніх освітніх проєктів УЦВІГу, з 2006 року, майже двадцять років цьому проєкту.
[Докладніше] -
Освітній проєкт Remembrance in Dialogue для українських педагогів
19 листопада 2025 року у межах проєкту Remebrance in Dialogue, який організовують Інша Освіта та Austausch, було проведено воркшоп для шкільних викладачів історії, присвячений дослідженню й викладанню локальних історій Голокосту. Проєкт присвячений збереженню пам'яті про Голокост під час російської війни проти України.
[Докладніше] -
Між блюзнірством, байдужістю і російською пропагандою. Історія не створення музею Бабиного Яру
Музей історії міста Києва опублікував дослідження відомого українського історика Віталія Нахмановича щодо історії намагань створення Музею у Бабиному Яру, боротьбу за історичну пам'ять про цей злочин і трагедію в історії України часів Другої світової війни, боротьбу, що триває і дотепер.
[Докладніше]




