Світло в темряві: Розповідь Сімона Стерлінга, який пережив Голокост, розказана ним Філліс Стерлінг Якобс / Пер. з англ. - К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2012. - 120 с.
Історій, подібних до тої, яку читач тримає в руках - українською, на жаль, видано замало. Окрім півтора мільйонів євреїв - мешканців українських земель, які загинули за часів нацизму, була горстка тих, кому пощастило вижити. Саме завдяки тому, що деякі з них у повоєнні часи спромоглися розповісти світові про набутий досвід, про відчуття, про боротьбу за життя, саме тому ми можемо нині уявити собі пережиті ними страждання та жагу до подолання обставин, а часто-густо і людей, які були вкрай ворожими до них.
На перший погляд, життєвий шлях звичайного мешканця містечка Щуровичі Шимона Стерлінга та його родини майже не відрізняється від доль багатьох інших з тих, хто пережив Голокост. На сторінках цієї розповіді читач зануриться у різні трагічні колізії, які наповнювали існування людей, на котрих оголосили полювання людиноненависницька нацистська ідеологія та окупаційна машина. Історія Шимона та його сім'ї рясніє прикладами зради або, навпаки, допомоги з боку тих, кого вони нещодавно мали за сусідів або друзів. З'являлися миті, коли здавалося, що все закінчилося, що подальша боротьба не має сенсу; миті, коли розум більше не підказував, як діяти, та коли власний організм відмовляв у подальшій боротьбі за пошук можливостей вижити. Втім, є певна дуже важлива особливість, що притаманна цьому чоловікові та цій історії - це нестримна воля до виживання заради близьких, заради турботи про тих, хто слабше і хто залежить від тебе. Наснагу на пошуки порятунку Шимону надавало, перш за все, бажання забезпечити життя своїм родичам - отже, задля цього конче потрібно було вижити самому та залишатися "сильним"... Чи не є це одним з яскравих моральних уроків, які містить історія Голокосту? Окремої читацької уваги заслуговує повоєнна частина історії Шимона - спроби фізіологічної та психологічної реабілітації та пристосування в повоєнному Радянському Союзі до нових умов життя, які, хоча і вже не несли прямої загрози до існування, але все ж були сповнені необхідності убезпечити себе та дружину у викривленій реальності; подорож на захід та, врешті-решт, до Сполучених Штатів, де Шимон - відтепер вже американець Сімон - стрімголов поринає у бізнес, намагаючись жити нормальним життям. Імовірно, аби довести собі, що він може забезпечити не лише виживання, а й гідне існування - там, у вільному світі, де все можливо і де все залежить лише від тебе самого?
Останніми роками в Україні вже почала формуватися традиція видання спогадів тих, хто пережив Голокост, особливо на теренах сучасної України. Український центр вивчення історії Голокосту вважає за потрібне множити кількість таких публікацій, які, з відомих причин, не могли побачити світ українською раніше. У своїй повноті ці свідчення спроможні надати всебічне уявлення про тих, хто колись жив поруч й кого сьогодні більше немає. Вони розповідають про те, яким може бути поведінка як тих, кому було призначено бути жертвами, так і тих, хто опиняється поруч як спостерігач, або діє як злочинний виконавець. Врешті-решт, ці історії покликані допомогти нам краще зрозуміти самих себе.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України
1 жовтня 2025 року відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провів семінар «Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України (до 10-річчя Української асоціації юдаїки)».
[Докладніше] -
«Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» Міжрегіональний круглий стіл
30 вересня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела міжрегіональний круглий стіл «Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» у форматі телемосту. Захід об’єднав учасників з Одеси, Харкова, Дніпра та Закарпаття, які говорили не лише про трагедію Бабиного Яру, а й про ширший контекст — десятки тисяч місць масових злочинів, розсіяних по всій країні. Дискусія показала: Голокост, геноцид ромів та політичні репресії — це не ізольовані події, а складові єдиного ланцюга насильства, що прокотився українською землею, де кожен регіон зберігає свої «рани пам’яті».
[Докладніше] -
Семінар «Як говорити про Голокост зі школярами»
26-28 вересня 2025 року в Києві відбувся методичний семінар «Як говорити про Голокост зі школярами». Освітяни з 9 областей України зібралися разом, аби вчитися, обмінюватися досвідом і шукати відповіді на непрості запитання. Учасники семінару вже успішно завершили онлайн-курс «Як говорити про Голокост зі школярами», який розпочався 10 червня 2025 року, і нині мають змогу продовжити навчання у форматі безпосереднього професійного спілкування.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова
23 вересня о 16:00 за адресою Берестейський проспект, 25а відбудеться церемонія відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова — людини, чиє життя залишило світлий слід мужності та людяності.
[Докладніше] -
Виставка «Українське-єврейське століття» в Єрусалимі
Виставка освітньої організації Centropa «Українське-єврейське століття», що вже побувала в багатьох містах України, напочатку вересня відкрилась в Ізраїлі, в Єрусалимі, в приміщенні Menachem Begin Heritage Center in Jerusalem
[Докладніше]