Второй научно-методический семинар центра в Крыму
ХОЛОКОСТ: ПРОШЛОЕ И НАСТОЯЩЕЕ
(семинар для преподавателей вузов)
Ю.Смилянская
Второй семинар Украинского центра изучения истории Холокоста проводился в Алуште с 20 по 22 сентября, с помощью Научно-методического центра высшего образования и при поддержке Министерства образования и науки Украины и Института политических и этнонациональных исследований НАН Украины. На это раз гостей очень тепло принимал Таврический национальный университет. Очень тепло – это не только погода, а и прекрасная организация, радушные хозяева, заинтересованные участники. Хотя погода тоже была великолепна и на этом фоне особенно выделялся стоицизм участников семинара, честно присутствовавших на лекциях и круглых столах с 9 утра до 7 вечера.
Казалось бы, семинары, проходящие по одной схеме, проводящиеся одной группой лекторов, должны быть похожи друг на друга. Тем не менее, результаты работы в Алуште и в Виннице оказались совершенно разными. Во-первых, в Алуште анкеты сдали на 2 участника больше, чем было зарегистрировано. Что само по себе невероятно! (Те, кто когда-нибудь собирал анкеты, нас поймут). Но самое главное – преподаватели 16 ВУЗов из 13 городов юга Украины практически все уже встречались с темой Холокоста в процессе преподавания различных курсов. (На соответствующий вопрос анкеты отрицательно ответили только три человека. В Виннице таких ответов было гораздо больше). Более того, у большинства педагогов студенты так или иначе касались данной темы в процессе написания курсовых и дипломных работ. В графе “Работал ли над темой Холокоста кто-либо из ваших студентов” самым весомым был ответ Сергея Борисовича Филимонова – “аспирант Михаил Тяглый работает над кандидатской диссертацией…”. Михаил Тяглый был одним из наиболее активных организаторов данного семинара, прочитал две лекции, презентовал участникам свою книгу “Холокост в Крыму” и проч., и проч. Так что педагогам, посетившим семинар было чем гордиться. А устроители семинара поняли, что работа должна проводится больше в режиме диалога, слушателям есть что сказать, поэтому после каждой лекции возникало довольно острое обсуждение поставленных проблем, выдвинутых трактовок, отдельных тезисов или высказываний лектора. Были вопросы и методические, и фактологические. Так что Алуштинский семинар в какой-то момент склонялся к конференциальной форме работы. Организаторы почувствовали, что следующими шагами сотрудничества с этими людьми будут научно-методические конференции, где большая часть рабочего времени будет предоставлена бывшим слушателям.
Анализ анкет расширил перечень предметов, в которых затрагивается тема Холокоста. Кроме курсов “История Украины”, “Новейшая истории”, “Украина в годы 2-й мировой войны”, философии, политологии, данная тема звучит у участников семинара в курсах “Громадянська освiта”, етнопсихология (раздел “этнические конфликты”), религиеведение, краеведение (и, в частности, крымоведение), философия истории, этики… И даже, опосредованно – в курсе западноевропейского средневековья. О.Козырев (г.Николаев) раскрывает тему в спецкурсах “История еврейского народа”, “Евреи Украины”, А.Кондрашова читает спецкурс по теме Холокоста.
Предложений в анкетах много. Отметая сразу жалобы на сверхплотный график работы, исключавший возможность позагорать на пляже (увы, здесь мы ничем помочь не сможем), остальные предложения организаторы с удовольствием попытаются реализовать. И приглашение специалистов – психологов, экспертов в области межнациональных конфликтов, лекторов из Москвы, Петербурга, Израиля, сокращение лекций и увеличение времени на вопросы и обсуждения, проведение постоянно действующих семинаров (с фиксированной периодичносью) для обсуждения одного-двух конкретных вопросов – все это Украинский центр изучения истории Холокоста надеется реализовать. Особого внимания заслуживает предложение Олега Козырева – ввести в педагогических ВУЗах специализацию, связанную с еврейской историей. Соответствующий вкладыш в диплом мог бы стать с одной стороны стимулом для студента, а с другой позволил бы значительно расширить круг специалистов по данной тематике и перевести преподавание данной темы на более высокий уровень.
И вновь, как и в Винницком семинаре, все участники выразили желание работать в этом направлении дальше. За что всем большое спасибо.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше] -
«Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
[Докладніше] -
Міжнародна науково-практична конференція «”Єдність у різноманітті”: історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України»
14-15 травня 2026 року у м. Дніпро, на базі Дніпровського національного університету ім. О. Гончара відбулася Міжнародній науково-практичній конференції «"Єдність у різноманітті": історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України» Конференція проводилась у межах виконання проєкту Еразмус+ Жан Моне Модуль«Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» /“European multiculturalism as an experience and a path for Ukraine's European integration”за фінансової підтримки Європейського Союзу.
[Докладніше]




