Робоча група «Як говорити про Голокост після 24.02?». Перші зустрічі
Відбулись перші зустрічі робочої групи “Як говорити про Голокост після 24.02.?”. Учасники розпочали підготовку рекомендацій для колег щодо викладання про Голокост в контексті війни, що триває. Робота відбувається в групах, в спільних обговореннях, дискусіях, нотатках на інтерактивній дошці - для кожного, хто взяв участь, у перших заходах, ця робота є вкрай важлива, як для власного професійного, особистого розвитку та інколи і емоційного розвантаження, так і для того, щоб створити корисний порадник для колег. Попереду цікаві спікери та насичені, продуктивні зустрічі протягом усього літа.
А ось думки учасників, чому для них важлива участь у робочій групі:
“Хочу отримати фахові поради та дієві інструменти про те, як тепер говорити про трагедію Голокосту на фоні проявів геноциду росіян проти українського народу”
“Мені дуже важливо проговорювати наш досвід в дружньому експертному середовищі та спробувати допомогти іншим конкретними порадами”
“У вас можна отримати нові знання, які завжди подаються доступно, легко. А ще, отримати відповідь на питання: “Як говорити про війну після 24.02.2022”
“Мені важливо дати собі відповідь на питання - як говорити про війну і провести паралелі (якщо такі можливі) з Голокостом і війною в Україні”
“Для мене важливо знайти відповідь на питання: як пропрацьовувати з дітьми травматичний досвід, що з'явився в умовах війни, і як викладати трагічні сторінки історії не травмуючи знову”
“Як науковця-історика мене цікавить усе, що пов'язано з Другою світовою війною та її паралелями сьогодні. Як вчителя - інструменти та засоби, якими можна донести ці знання до дітей”
“Події російсько-української війни, безперечно, вплинуть на викладання історії, зокрема, історії Другої світової війни та Голокосту. Хочу допомогти собі та колегам-вчителям зорієнтуватись в нових реаліях, виробити дієві механізми та інструменти роботи”
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Відкриття Каменя спотикання на честь Серафіми Козачинської
16 жовтня 2025 року за адресою вул. Івана Мазепи, 14 встановили Камінь спотикання на честь Серафіми Козачинської. Це вже тринадцятий Камінь на мапі Києва.
Дякуємо всім, хто прийшов. Дякуємо за ваші квіти, слова, щиру залученість в справу збереження пам'яті.
[Докладніше] -
XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі"
12-17 жовтня 2025 року у Львові та Любліні відбувся XIV науково-освітній семінар ім. Роберта Кувалека "Історія Голокосту в Західній Україні і Східній Польщі". Зібралась високопрофесійна група викладачок історії, випускниць різних проєктів УЦВІГу. Семінар проводився за фінансової підтримки Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та Польського інституту у Києві.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних).
7 жовтня 2025 року відбулося відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних). Це вже дванадцятий Камінь спотикання, встановлений у міському просторі Києва Попри прохолодну, дощову погоду та повітряну тривогу, на церемонію зібралося чимало людей — тих, хто прийшов вшанувати пам’ять і показати, що минуле продовжує жити поруч із нами.
[Докладніше] -
Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України
1 жовтня 2025 року відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провів семінар «Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України (до 10-річчя Української асоціації юдаїки)».
[Докладніше] -
«Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» Міжрегіональний круглий стіл
30 вересня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела міжрегіональний круглий стіл «Бабин Яр: і тисячі ярів пам’яті по всій Україні» у форматі телемосту. Захід об’єднав учасників з Одеси, Харкова, Дніпра та Закарпаття, які говорили не лише про трагедію Бабиного Яру, а й про ширший контекст — десятки тисяч місць масових злочинів, розсіяних по всій країні. Дискусія показала: Голокост, геноцид ромів та політичні репресії — це не ізольовані події, а складові єдиного ланцюга насильства, що прокотився українською землею, де кожен регіон зберігає свої «рани пам’яті».
[Докладніше]




