Головна

Головна Графік заходів
Конференції Круглі столи
Всеукраїнський конкурс учнівських робіт Щорічний освітній семінар-школа для вчителів історії Подорож "Викладання історії Голокосту: перспективи та підходи",Берлін Подорож "Історія Голокосту в Україні і Польщі" Подорож "Доля єврейських громад України та Франції спроба порівняння" Освітнє стажування в Меморіалі "Яд Вашем" Навчальні матеріали з протидії антисемітизму, дискримінації, ксенофобії (ОБСЄ/БДІПЛ) Інші проекти та завершені проекти
Графік заходів Реєстр сертифікатів Програми підвищення кваліфікації
Інформаційно-педагогічний Бюлетень "Уроки Голокосту" (2007-...) Науковий часопис "Голокост і сучасність. Cтудії в Україні і світі" (2005-...) Бюлетень "Голокост і сучасність" Наукові видання Педагогічні видання Бібліотека спогадів про Голокост Видання проєкту "Мережа пам’яті"
Наші співробітники Контакти
Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання
Анонси Книжок Онлайн Каталог

Голокост: яким був післявоєнний контекст? Інтерв’ю на Громадському Радіо

insidethegates24 квітня 2023 року керівник УЦВІГ Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському Радіо в рамках проєкту «Зустрічі». Інтерв’ю було присвячено проблемі післявоєнного життя тих, хто постраждав в роки Другої світової війни, від антилюдської, злочинної ідеології та практики націонал-соціалізму і як це стосується сучасної  України? Що нас чекає після Перемоги у взаєминах між людьми, які отримали різний досвід під час російської агресії. Мова йшла у контексті порівнянь із сучасністю. Долі людей в окупації, біженців, на фронті тощо.

Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що «…ми приречені на порівняння сучасної війни проти України з боку Московії із Другою світовою війною. Українські та західні інтелектуали порівнюють режим, диктатуру, ідеології, практики й націонал-соціалізму, і комунізму, і сучасної Росії. Й у тому плані Голокост також є предметом обговорення.

Ми говоримо про долю євреїв у роки Другої світової та українців сьогодні. Лариса Якубова, відома українська дослідниця, написала торік у березні, що українська політична нація, громадяни України різного етнічного походження під час повномасштабного вторгнення РФ як етнічні євреї у Другої світовій війні. Йдеться про те, що сьогодні такі злочини проти цивільного населення, ненависть ворога до української державності та громадянства, порівнюють з ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму. Важливо відповідально порівнювати цілий спектр, говорити про типологію, особливості.»

Історики, політологи, філософи дискутують порівнюючи злочини гітлерівської Німеччини та путінської Росії. Важливо, щоб таке порівняння базувалось на академічних, фахових, наукових підходах. 

[Текст і аудіозапис інтерв’ю]

Оголошення

Дивитися всі

Останні Новини

  • «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання

    11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.

    [Докладніше]
  • Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»

    9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять. 

    [Докладніше]
  • Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової

    3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА

    [Докладніше]
  • «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».

    [Докладніше]
  • «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»

    22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top