Голокост: яким був післявоєнний контекст? Інтерв’ю на Громадському Радіо
24 квітня 2023 року керівник УЦВІГ Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському Радіо в рамках проєкту «Зустрічі». Інтерв’ю було присвячено проблемі післявоєнного життя тих, хто постраждав в роки Другої світової війни, від антилюдської, злочинної ідеології та практики націонал-соціалізму і як це стосується сучасної України? Що нас чекає після Перемоги у взаєминах між людьми, які отримали різний досвід під час російської агресії. Мова йшла у контексті порівнянь із сучасністю. Долі людей в окупації, біженців, на фронті тощо.
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що «…ми приречені на порівняння сучасної війни проти України з боку Московії із Другою світовою війною. Українські та західні інтелектуали порівнюють режим, диктатуру, ідеології, практики й націонал-соціалізму, і комунізму, і сучасної Росії. Й у тому плані Голокост також є предметом обговорення.
Ми говоримо про долю євреїв у роки Другої світової та українців сьогодні. Лариса Якубова, відома українська дослідниця, написала торік у березні, що українська політична нація, громадяни України різного етнічного походження під час повномасштабного вторгнення РФ як етнічні євреї у Другої світовій війні. Йдеться про те, що сьогодні такі злочини проти цивільного населення, ненависть ворога до української державності та громадянства, порівнюють з ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму. Важливо відповідально порівнювати цілий спектр, говорити про типологію, особливості.»
Історики, політологи, філософи дискутують порівнюючи злочини гітлерівської Німеччини та путінської Росії. Важливо, щоб таке порівняння базувалось на академічних, фахових, наукових підходах.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
СЕМІНАР «ЯК ГОВОРИТИ ПРО ГОЛОКОСТ ЗІ ШКОЛЯРАМИ» (27-29 березня, 2026 р. м. Київ)
27 – 29 березня 2026 року в Києві відбувся методичний семінар “Як говорити про Голокост зі школярами” для випускників однойменного онлайн курсу. Протягом цих днів учасники мали змогу обмінятися досвідом, відвідати пам’ятні місця історії Голокосту (зокрема Бабин Яр) та Другої світової війни, стати учасниками майстер-класів, організованих експертами УЦВІГ, за бажання також продемонструвати власні досягнення після проходження курсу.
[Докладніше] -
«Заповнити тишу» Історія врятованих від розстрілів у Бабиному Яру
Медіа «Локальна історія» опублікувало есей однієї з наших дослідниць Тетяни Шишкиної, історикині та аспірантки Гессенського університету. А для Каменів спотикання вона разом з сестрою дослідила і підготувала біографію Рахілі Козири. І це була дуже особиста історія.
[Докладніше] -
Оголошується набір вчителів, які починають працювати з темою Голокосту до участі в міжнародному україно-польсько-французькому семінарі "Голокост як точка відліку"
Переважна більшість питань історичної пам'яті, які досі роз’єднують Європу, безпосередньо пов'язані з Другою світовою війною та, зокрема, з Голокостом. У відповідь на ці виклики Меморіал Шоа спільно з консорціумом європейських партнерів у 2015 році започаткував європейську рамкову програму «Голокост як точка відліку» (Holocaust as Starting Point, HSP).
[Докладніше]
Вона включає регіональні та міжнародні тренінги для вчителів із різних країн, які можуть мати відмінні історичні наративи, але стикаються з подібними викликами. -
Доповіді круглого столу «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: виклики у часи війни» на YouTube каналі УЦВІГу
На офіційному ютуб каналі Українського центру вивчення історії Голокосту вже можна переглянути записи виступів ХIX щорічного Круглого стілу «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: виклики у часи війни»
[Докладніше] -
Річний звіт Українського центру вивчення історії Голокосту за 2025 рік: заходи, медіа, публікації
Раді поділитися з Вами річним звітом Українського центру вивчення історії Голокосту. В ньому Ви знайдете перелік заходів за рік, посилання на програми, відео та аудіо, фотогалереї та видання – на все, що нам вдалося в 2025 році.
Щиро вдячні Вам за підтримку та співучасть! Дякуємо Силам Оборони України за можливість продовжувати роботу
[Докладніше]




