Інтерв’ю німецькому громадсько- політичному виданню «Die Welt»
Наприкінці лютого 2025 року керівник УЦВІГу Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю відомому європейському, німецькому виданню «Die Welt». Бесіду провів австрійський журналіст Стефан Шохер (Stefan Schocher).
У своєму інтерв’ю, серед іншого, науковець наголосив, про те, що доволі часто проводять порівняння з початком Другої світової війни. Але є й багато відмінностей.
Так, звичайно. На мою думку, Путін і його режим мають набагато більшу підтримку в суспільстві, в російському суспільстві. У Німеччині, в Австрії був опір нацистському режиму наприкінці 1930-х років і під час Другої світової війни. У Росії опору немає. Тому ця війна - не лише відповідальність диктатора чи тоталітарного режиму, це відповідальність російського суспільства. Вони підтримують Путіна, вони ненавидять Путіна, можливо, вони бояться Путіна - але вони нічого не зробили за останні 10 років. А як щодо нас? Ми - мультикультурна країна українців, поляків, татар, євреїв, росіян - і як українці об'єднані і разом, як євреї за часів Гітлера. Звичайно, це не одне й те саме. Але Чернігів, Ягідне, Харківська область, Ізюм - сьогодні це символи геноциду. А точніше: масового вбивства українських громадян. І є паралелі з Другою світовою війною: Чехословацька республіка 1938 року. Чехословаччина була демократичною країною. Нацистська Німеччина стверджувала, що має захищати німецькомовне населення на території Чехословаччини. Саме так сьогодні аргументує путінський режим. Це, звичайно, повна брехня.
А. Подольський зокрема підкреслив, що сталінський режим ненавидів українців – український національний рух, українську літературу, українську культуру. І водночас Сталін ненавидів єврейську культуру. Антиукраїнство, антисемітизм, українофобія - це все одне й те саме. Один приклад. Ізюмський район (Харків, прим. ред.: після звільнення українськими військами там були виявлені величезні масові поховання). У 1932-33 роках у цьому регіоні НКВС вчинив наймасовіші злочини проти цивільного населення - Голодомор, цілеспрямований геноцид мільйонів людей в Україні. І дуже схожі речі відбувалися там тоді і зараз. Це відбувалося в тих самих селах. Існує ця глибока ненависть до української культури, яку Путін успадкував від Сталіна. Це дійсно ненависть.
[Повний текст інтерв’ю в Die Welt]
[Публікація інтерв’ю в австрійському виданні Wiener Zeitung]
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше] -
«Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
[Докладніше]




