«День пам'яті Міли Сандберг» у Заліщиках
У Заліщицькій гімназії, що на Тернопільщині провели «День пам'яті Міли Сандберг на її малій батьківщині» - символічну меморіальну подію, пов'язану із осмисленням історичної пам'яті.
Міла Сандберг – Меснер (22. 11. 1923 – 3.11. 2023) дівчина з єврейської родини із Заліщиків. Дев’ятнадцятирічною вона врятувалася у вирі трагічних подій Голокосту. Згодом, вже в заокеанській еміграції - письменниця, авторка книжки спогадів “Light through the darkness”. За її ініціативою у 2011 році в Заліщиках облаштовано місце пам’яті про єврейську спільноту, що зникла в роки нацистської окупації.
У Міли був дивовижний дар спілкуватися з багатьма людьми, часто дуже різними за віком, походженням, мовою, релігійною приналежністю. Впродовж багатьох років вона активно пропагувала гуманістичні цінності, ділилася багатим досвідом свого життя. Її життєве кредо сконцентровано мабуть в оцих словах: «Я буду рада, якщо мої слова і вчинки сприятимуть – хоч у незначній мірі – кращому взаєморозумінню між людьми».
Торік Міла відійшла у вічність у Монреалі, не доживши лічені дні до свого 100-річного ювілею. Її друзями та рідними було започатковано міжнародну комеморативну ініціативу – висадження «дерев пам’яті Міли Сандберг» - https://montrealgazette.remembering.ca/.../mila-sandberg...
Де ж ще рости такому дереву, як не у рідному місті над Дністром, де минуло дитинство Міли, і яке вона описала із зворушливим теплом та любов’ю?
Тож у наш «День пам'яті Міли Сандберг» гімназійній аудиторії було представлено презентацію про її життєвий шлях, а також українське видання її спогадів «Світло крізь темряву».
До обговорення питань формування культури історичної пам’яті та досвіду у цій справі Українського центру вивчення історії Голокосту приєднався до нас онлайн його директор - історик, видавець та громадський діяч Анатолій Подольський.
Подія увінчалася висадженням символічного «Дерева пам’яті Міли Сандберг» - за участі учнів Заліщицької державної гімназії та студентів Заліщицького коледжу ім. Є. Храпливого.
Наразі наше деревце магнолії ще зовсім маленьке та тендітне. Але й воно вже є живим пам’ятником людям, життя яких 80 років тому було відібрано людиноненависницьким режимом. Для того, аби зрости і зміцніти, воно потребує нашого піклування і захисту – як сама пам’ять. Але віримо – колись наше «дерево пам’яті Міли Сандберг» зацвіте. А значить не згасне світло, пролите нею у темряві забуття.
Дякуємо усім причетним до цієї події. Світ завдяки усім вам став трішечки добрішим. Треба йти далі ...
Nataly Pasichnyk Volodymyr Khanas Valeriia Sheremet Алла Тютюнник Юля Воробель
