Голокост

"Нас підловили на існуванні"

У видавництві "Дух і літера" вийшла книжка Станіслава Єжи Леца "Незачесані думки", в перекладі Андрія Павлишина . Відповідальні за випуск Леонід Фінберг і Костянтин Сігов. Видання здійснене за сприяння польського "Інституту книги".
Народжений у Львові, польський сатирик, який під час війни, як єврей був запроторений до концтабору Тернополя і втік звідти у німецькій формі, користуючись бездоганною німецькою, пішов в партизани під Любліном, опісля перемоги став пресатташе "народної" Польщі у Відні, звідти втік до Ізраїлю, через два роки повернувся (1952 рік! ще Сталін був живий!), вважався ренегатом і там і на батьківщині, помер у 1966… Писав коротенькі, але надто змістовні афоризми, те що в Польщі зветься фрашками. Записував на манжетах, на серветках, на чому попало. Коли його запитували, що це і для чого, відповідав: "Я пишу себе, свій щоденник".
Вплив на нього Талмуду, та хасидський притч незаперечний. Сам письменник уособлює силу духу і Опору єврейського та польського народів нацизму. Крім того, ми можемо уявити той важкий час в тодішньому Ізраїлі, який тоді не спромігся надати Лецу порядні умови існування. А також трагедію розділених єврейських родин - дружина і донька Леца, лишилися в Ізраїлі. 
Фрашки просякнуті єврейською темою, і особливо темою антисемітизму. "А бідний Гітлер гадав, що антисемітизм можна прищепити тільки до націонал-соціалізму"…
Мені, як Лецу хочеться подратувати всіх, тому що боротьба за свободу слова не кінчається ніколи, і я не думаю, що погроми це здорова реакція на жарт. Гадаю, що гумор є надією людства, на виживання. Як колись казав герой М.Захарова: "Всі підлості робилися із серйозними обличчями. Посміхайтеся!" Тому наведу афоризм Станіслава Єжи Леца: "Навіть бороду Пророка можна зголити!"
Артур Фредекінд