"Нас підловили на існуванні"
У видавництві "Дух і літера" вийшла книжка Станіслава Єжи Леца "Незачесані думки", в перекладі Андрія Павлишина . Відповідальні за випуск Леонід Фінберг і Костянтин Сігов. Видання здійснене за сприяння польського "Інституту книги".
Народжений у Львові, польський сатирик, який під час війни, як єврей був запроторений до концтабору Тернополя і втік звідти у німецькій формі, користуючись бездоганною німецькою, пішов в партизани під Любліном, опісля перемоги став пресатташе "народної" Польщі у Відні, звідти втік до Ізраїлю, через два роки повернувся (1952
рік! ще Сталін був живий!), вважався ренегатом і там і на батьківщині, помер у 1966… Писав коротенькі, але надто змістовні афоризми, те що в Польщі зветься фрашками. Записував на манжетах, на серветках, на чому попало. Коли його запитували, що це і для чого, відповідав: "Я пишу себе, свій щоденник".
Вплив на нього Талмуду, та хасидський притч незаперечний. Сам письменник уособлює силу духу і Опору єврейського та польського народів нацизму. Крім того, ми можемо уявити той важкий час в тодішньому Ізраїлі, який тоді не спромігся надати Лецу порядні умови існування. А також трагедію розділених єврейських родин - дружина і донька Леца, лишилися в Ізраїлі.
Фрашки просякнуті єврейською темою, і особливо темою антисемітизму. "А бідний Гітлер гадав, що антисемітизм можна прищепити тільки до націонал-соціалізму"…
Мені, як Лецу хочеться подратувати всіх, тому що боротьба за свободу слова не кінчається ніколи, і я не думаю, що погроми це здорова реакція на жарт. Гадаю, що гумор є надією людства, на виживання. Як колись казав герой М.Захарова: "Всі підлості робилися із серйозними обличчями. Посміхайтеся!" Тому наведу афоризм Станіслава Єжи Леца: "Навіть бороду Пророка можна зголити!"
Артур Фредекінд
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя. 80 каменів спотикання для Києва»
13 грудня 2025 року у Києві відбулась перша жива зустріч шкільних дослідницьких команд, які просто зараз займаються вивченням біографій для нових Каменів спотикання. П’ять команд з Києва і одна з Одеси, вчителі історії разом з учнями, працюють кожна над своїм дослідженням.
[Докладніше] -
ГО «Мнемоніка» провела воркшоп, присвячений пам’яті про жертв Голокосту та освітній роботі з нею
У Рівному 5-6 грудня 2025 року відбувся воркшоп, організований ГО «Мнемоніка», що об’єднав освітян з різних куточків України навколо теми пам’яті про жертв Голокосту, локальної історії Сосонок і сучасних педагогічних підходів до викладання складних і чутливих тем у школі.
[Докладніше] -
Навчально-методичний семінар для українських освітян в Меморіалі Яд Вашем (Єрусалим)
23 -29 листопада 2025 року у Меморіалі Яд Вашем відбувся семінар для українських вчителів історії. Після шести років перерви Український центр вивчення історії Голокосту поновив щорічні групи вчителів історії на стажування до Меморіалу Яд Вашем у Єрусалимі. Це один з давніх освітніх проєктів УЦВІГу, з 2006 року, майже двадцять років цьому проєкту.
[Докладніше] -
Освітній проєкт Remembrance in Dialogue для українських педагогів
19 листопада 2025 року у межах проєкту Remebrance in Dialogue, який організовують Інша Освіта та Austausch, було проведено воркшоп для шкільних викладачів історії, присвячений дослідженню й викладанню локальних історій Голокосту. Проєкт присвячений збереженню пам'яті про Голокост під час російської війни проти України.
[Докладніше] -
Між блюзнірством, байдужістю і російською пропагандою. Історія не створення музею Бабиного Яру
Музей історії міста Києва опублікував дослідження відомого українського історика Віталія Нахмановича щодо історії намагань створення Музею у Бабиному Яру, боротьбу за історичну пам'ять про цей злочин і трагедію в історії України часів Другої світової війни, боротьбу, що триває і дотепер.
[Докладніше]




