Другие немцы
Издательство Дом еврейской книги (г.Москва, 2006 г.), при финансовой поддержке «Die Schwelle, Beitrдge zur Friedensarbeit» (Бремен) выпустили книгу С.Мадиевского «Другие немцы. Сопротивление спасателей в Третьем рейхе».
Книга представляет собой, одну из первых (после Е. Берковича «Банальность добра»), вышедших на русском языке работ, посвященных немцам, спасавшим евреев. Как известно, в странах бывшего СССР (кроме стран Балтии) данная проблема почти не освещалась. С.Мадиевский приводит множество историй, фамилий, ситуаций. На наш взгляд следовало бы выделить Праведников народов мира, награжденных Яд Ва-Шем в отдельную категорию. Автор пытается разобраться в психологии спасателей, отмечает, то, что хотя они рисковали, но не в такой степени, как спасатели на Востоке Европы. С.Мадиевский отмечает: «Людей такого типа отличала способность к идентификации с преследуемыми, утрата которой миллионами других немцев, стала, по мнению Т.Адорно, одной из психологических предпосылок Холокоста».
Автор приводит интереснейшие факты о Гансе Мюнхе, который был врачом в Освенциме, помогал узниками и впоследствии был оправдан польским судом. В книге упоминаются известные немцы Праведники – Оскар Шиндлер (интересны факты о том, как ему помогала жена Эмилия), Георг Фердинанд Дуквиц, Антон Шмид, Мария фон Мальцан, а также и малоизвестные. Даны и фотографии героев. В тоже время автор упоминает о сложностях их положения в Германии после войны, о том, что некоторые их вдовы не желают вспоминать о борьбе мужей с нацизмом, опасаясь неприязни сегодняшних соседей. Интересны сообщения о группах спасателей (например «Дядя Эмиль»), которые имели массу контактов с другими немцами и в тоже время – никто не донес в гестапо. Лозунг спасателей из семьи Гельмрихов был: «Лучше чтобы дети имели мертвых родителей, нежели трусливых»…
Крайне важно на наш взгляд, утверждение автора: «… ни один военнослужащий, полицейский, жандарм или эсэсовец не был казнен за отказ участвовать в убийствах евреев. Послевоенные утверждения о том, что подобный отказ повлек бы за собой расстрел на месте, были, как подчеркивают немецкие историки, не более чем попытками оправдать свое поведение».
Странен для России тираж книги в одну тысячу экземпляров. Мы тем, более благодарим автора за подарок в УЦИИХ двадцати полезных книг.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
XIV ВСЕУКРАЇНСЬКІ ДРАГОМАНІВСЬКІ ЧИТАННЯ
21 березня 2025 р. на Історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися XIV всеукраїнські (з міжнародною участю) Драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс».
[Докладніше] -
Громадська організація «Мнемоніка» презентувала аудіофільм про Голокост у Рівному
Під час презентації аудіофільму «Відлуння Сосонок», створеного ГО «Мнемоніка», відвідувачі почули історію трагічних подій, що сталися в Рівному на початку листопада 1941 року. Проєкт «Сосонки: злочин і пам’ять» підтримав фонд EVZ Foundation. The project is supported by the EVZ Foundation
[Докладніше] -
Інтерв’ю німецькому громадсько- політичному виданню «Die Welt»
Наприкінці лютого 2025 року керівник УЦВІГу Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю відомому європейському, німецькому виданню «Die Welt». Бесіду провів австрійський журналіст Стефан Шохер (Stefan Schocher).
[Докладніше] -
Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва: проєкт триває
Проєкт «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва» приурочений до 80 річниці трагедії у Бабиному Яру. В рамках проєкту відбувається встановлення іменних «Каменів спотикання», що вшановують пам’ять людей, чия доля була пов’язана з Бабиним Яром, тобто тих, хто був вбитий чи переслідуваний нацистським режимом у період з 1941 по 1943 рік.
[Докладніше] -
Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України Відкрита лекція у Вінницькому педагогічному університеті
В освітньо-науковому хабі «NotBox» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася гостьова лекція для студентів факультету історії і міжнародних відносин на тему «Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України», який провів Анатолій Подольський – керівник Українського центру вивчення історії Голокосту.
[Докладніше]