Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду
9 грудня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності й запобігання цим злочинам. Інтерв'ю на Громадському Радіо з кандидатом історичних наук, керівником Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським. Тема розмови: Чому геноциди стали можливими у XXI столітті, та як Росія відповідатиме за свої злочини в Україні.
"Трагедія полягає в тому, що після прийняття Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вбивство людей (далі — Конвенція) не припинялося. Тут важливою є юридична точка зору: не кожне вбивство групи людей вважається геноцидом і підпадає під визначення воєнних злочинів. А як історик я можу сказати про історичний контекст. Коли 75 років тому прийняли конвенцію, то людство взяло мало уроків з Другої світової війни. Тому що ще в минулому
столітті, після 1948 року, було багато злочинів: і Китай Мао Цзедуна, і злочини Пола Пота в Камбоджі, і Судан, і Руанда. Це і російські злочини в Чечні, Сирії, Грузії. Також скоро буде 10 років як вони напали на нашу країну, і майже два роки повномасштабного вторгнення, під час якого росіяни вбивають цивільних людей..." - Анатолій Подольський.
Більше за посиланням: інтерв’ю на Громадському
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
«Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» Чищення Каменів спотикання
11 червня 2026 року перехожі помітили, що два Камені спотикання яскравіше заблищали, і біля них зʼявились свіжі жовті квіти. Це тому, що їх почистила група з чотирьох студентів, дослідниці та інших охочих активістів.
[Докладніше] -
Зустріч дослідницьких команд проєкту «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва»
9 червня 2026 року у Києві, у приміщенні інформаційно-виставкового центру Національного музею Революції Гідності відбулася фінальна зустріч дослідницьких команд міжнародного проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва». Шість команд, десятки юних дослідників, багато розмов, відкриттів і натхнення. А ще — неймовірні спікери: Олександр Воронюк, Надія Уфімцева та Анатолій Подольський, які допомогли нам по-новому подивитися на історію, людські долі та пам’ять.
[Докладніше] -
Відкриття Каменя спотикання на честь Лії Бубнової
3 червня 2026 року в рамках проєкту «Один камінь – одне життя. 80 Каменів спотикання для Києва» на вулиці Бульварно-Кудрявській встановили 16-й Камінь спотикання у столиці — на честь Лії Бубнової, київської аптекарки, мами і дружини, єврейки, яка загинула у 1941 році у Бабиному Яру. Проєкт ініційований Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiwі реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА
[Докладніше] -
«Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
[Докладніше] -
«Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс»
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
[Докладніше]




