Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

ХVІІІ щорічний круглий стіл «УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПАМ’ЯТЬ ПРО ГОЛОКОСТ: СПАДЩИНА ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ»

insidethegates27 січня 2025 року, з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, ми провели традиційний, вже 18-й, Круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики». Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

Цього року присвята була особливою, адже саме 80 років тому було звільнено в’язнів колишнього нацистського концтабору «Аушвіц-Біркенау». Крім того, 2025 рік маркує 80-ті роковини завершення Другої світової війни, 80-ті роковини створення ООН, 30-ті роковини геноциду в Сребрениці, 11 років війни росії проти України… Здатність або нездатність робити висновки з історії, зберігати спадщину та вшановувати пам'ять про жертви Голокосту сьогодні, а також різні підходи до памяті були в центрі обговорень цьогорічних доповідачок, доповідачів та всіх, хто змогли відвідати Круглий стіл наживо. Під час відкриття організатори та почесні гості зазначали про важливість пам'яті про Голокост та захисту єврейської спадщини саме сьогодні, під час повномасштабної фази війни росії проти України, втрати життів та тотальних руйнувань; також згадували про складнощі та виклики пам'ятання про війну під час війни. В рамках сесії «Пам'ять, спадщина, музеї» (модераторка Анастасія Гайдукевич-Качуро) говорилося про тривалий та складний процес формування різних ідей та підходів до створення можливого музею Бабиного Яру (доповідач Віталій Нахманович), різних акторів цього процесу, різні концепції, різницю та конфлікти між ними, зазначалося про важливі параметри, котрі мали би бути враховані в майбутньому, коли суспільний консенсус все ж призведе до створення такого закладу. Згодом, учасницям та учасникам було запропоновано два приклади музеїв, які вшановують пам’ять жертв геноциду: Національного музею Голодомору-геноциду в Києві (доповідала Леся Гасиджак) та Музею геноциду "Територія пам'яті" в Одесі (промовець Тимур Короткий). Промовці зосередилися на концепціях музеїв, шляху до їх створення та конкретних умов, які зробили це можливим; окреслили ключові елементи концепції обох музеїв та наголосили на змінах і актуальності своєї роботи в умовах воєнних дій та повномасштабного вторгнення росії. На завершення сесії було запропоновано кейс проєкту «Стежками пам’яті» (презентував Матіас Ріхтер), як приклад міждисциплінарного та міжкультурного підходів до вшанування пам’яті й роботі зі спадщиною. Цей проєкт зосередився на використанні різних, подекуди неочікуваних, інструментів (виставки, кіно, театр, музеї, традиційна та інформальна освіта, графічні повісті тощо) та досвіді їх використання у міжкультурному (переважно німецько-українсько- єврейському) середовищі. Окремою родзинкою заходу стало представлення двох публічних культурних проєктів в сфері пам’яті про Голокост та єврейську спадщину: виставки «Українсько-єврейське століття. Фото та історії від 1920-х до 2024 року» Інституту Centropa (представлено засновником, Едвардом Сероттою) та серії аудіоуроків про Голокост в рамках проєкту «Вчимося вухами» (представили автори Леся Юрчишин та Олександр Воронюк). Обидва проєкти викликали жвавий інтерес як практичні кейси роботи, котрі можна максимально швидко адаптувати й застосовувати в різних умовах.

Сесія «Освіта та вшанування пам’яті» (модераторка Ольга Лімонова) позначилася трьома доповідями про різні аспекти навчання про історію Голокосту. Вона почалася розмовою про різні форми й методи роботи з підлітками, а також про зріз загального психічного стану молодих людей в умовах трьох років повномасштабної війни на досвіді ГО «Освітній центр “Простір толерантності”» (промовиця Анна Ленчовська). Продовженням сесії став перехід на вищу школу. Тут було презентовано результати робочої групи викладачів вузів по створенню посібника із викладання історії Голокосту у вищій школі, а також принципові виклики з цим пов’язані (презентувала Надія Уфімцева). Згодом, розглянули один з прикладів дієвої університетської навчальної програми, а саме Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки при Інституті сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України (доповідала Олена Заславська) – згадали виклики, з якими стикається програма, а також способи ці виклики долати. Ми щиро вдячні всім, хто змогли приєднатися до проведення Круглого столу наживо, всім українським та закордонним доповідачкам й доповідачам за те, що ділилися своїм досвідом та відповідали на запитання. Протягом лютого відеозаписи презентацій планується розмістити на YouTube каналі УЦВІГУ, про що буде анонсовано на наших ресурсах окремо. Ми також щиро вдячні партнерам з Goethe-Institut в Україні та програми House of Europe за допомогу й підтримку в організації цьогорічного пам’ятного заходу. Нагадаємо, у 2005 році Генеральна асамблея ООН ухвалила Резолюцію № 60/7, в якій проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Резолюція наголошує на важливості освітньої та просвітницької роботи для того, щоб засвоїти уроки Голокосту та запобігти проявам ненависті, фанатизму, расизму й упереджень у майбутньому.


(Програма Круглого столу українською)

(Program of the event in English)

(Фотогалерея)

Останні Новини

Дивитися всі
Top